У Західному науковому центрі
Матеріали круглого столу по обговоренню
"Концепції стратегії розвитку Львівщини до 2015 року"
(4 квітня 2004 р., м.Львів, Будинок вчених)
Насамперед хочу висловити вдячність голові Західного наукового центру академіку НАН України Долішньому М.І. за організацію обговорення "Проекту Концепції стратегії розвитку Львівщини на період до 2015 року" провідними вченими нашого регіону. Перебуваючи на відповідальних посадах вже більше 17 років, я добре знаю проблеми міста і області і коли виникла ідея розробки довгострокової стратегії, відразу її підтримав. Маючи стратегію розвитку, можна зробити багато відповідальних речей для області. Візьмемо для прикладу хоча б такі як: побудова Сихівського шляхопроводу, введення в дію онкоцентру, який в даний час є важливим для цілого Західного регіону (смертність від онкозахворювань на 2-му місці після серцево-суддиних хвороб) і кардіоцентру.
Коли презентували основи Стратегії (9 напрямків роботи ОДА) і завдання на 2004 рік, то було відмічено, що за минулий рік приріст в промисловості склав 14 %, економічне зростання за 4 минулі роки – у два рази, середня заробітна плата зросла на третину і досягла майже 500 грн., зменшилося офіційне безробіття. Багато позитивних моментів. Однак, сьогодні життя людей не таке, яким могло би бути. Є багато невдоволених людей, згідно результатів соціологічних досліджень – це близько 60 % населення, 16 % мають дохід нижче мінімальної заробітної плати, більше 40 % працюючих – менше прожиткового рівня. В результаті зростання промислового виробництва затруднено лише 10 % працюючих. В сільському господарстві заробітна плата – менше 200 грн., а на підприємствах – 185 грн. Ми розуміємо, що криється за цими речами. Ставлю завдання перед статистикою, що потрібно зробити, на що звернути увагу. Статистика повинна пізнати життя і проаналізувати. Тому необхідно виробити стратегічні цілі і працювати з громадою. Тому необхідна стратегія! Чи шукати кращого життя за кордоном?
Зараз економічні завдання не вирішують насущних проблем, працюють над цим експерти. Розроблено основні стратегічні цілі:
Перша ціль – економічна – розвиток підприємств;
Друга – людський фактор – використати науковий і виробничий потенціал;
Третя – ресурси – культурні надбання, Карпати, земля, використати зручність геополітичного положення;
Четверта – Львівщина – ворота України до Європейського Союзу – прикордонне розташування, розвиток прикордонного співробітництва.
Операційні цілі визначають можливі шляхи та механізми досягнення стратегічних цілей, головні напрямки діяльності регіональних органів влади.
Хотілося б, щоб даний проект був фундаментальний, збалансований і продуманий, а також реальний (а не теоретичний) і дієвий при любих змінах адміністрацій. Наші завдання – потрібно фундаментально опрацювати, розробити інструменти, які потрібно включити, жорсткість виконання і публічне обговорення. Спільно з громадою можна досягти всього. Обов’язково залучити молодь до обговорення, бо їм виконувати дану стратегію. Звертаюся до ректорів вузів і директорів інститутів з проханням організувати широке обговорення і подати висловленні зауваження.
Маю свої зауваження теж: перший момент – поділ науки – або конкретизувати, або узагальнити, як нам рухатись, куди рухається наука в Європі? Нам потрібні значні кошти, але їх треба заробити; другий момент – щодо терміну обговорення, прозвучали цікаві пропозиції – потрібно зустрітись і ще обговорювати цей важливий і потрібний документ, визначити, який маємо ресурс і де взяти його додатково. І ще, що заважає у нас бізнесу? Спільно потрібно думати, як подолати перешкоди. Конкретика завдань – основний напрям нашої роботи – є Стратегія, а потім – інструментарій. Досягнення стратегічних цілей забезпечить підвищення добробуту та якості життя мешканців Львівської області, створить широкі можливості для успішної реалізації професійних, освітніх та культурних потреб. Населення матиме ефективну систему соціальних послуг та охорони здоров’я, проживатиме в екологічно чистому середовищі. Задля досягнення такої мети ми всі і повинні працювати.
Сьогоднішнє розширене засідання Бюро Західного наукового центру НАН та МОН України присвячене обговоренню Концепції стратегії розвитку Львівської області до 2015р.
Відкриваючи дискусію з цього питання, хочу наголосити, що новою парадигмою в формуванні стратегії розвитку Львівської області має стати соціальна та інноваційна спрямованість. Це відповідає духу Програми Кабінету Міністрів України "Послідовність. Ефективність. Відповідальність", яка спрямована на соціогуманітарний розвиток держави, і в якій основну увагу надано людині.
Вихід на європейські позиції – це вихід, в першу чергу в соціальній сфері, на відповідні нормативи та стандарти. Чи йдеться про трансформаційні процеси, структурну перебудову, конкурентоздатність, безпеку життєдіяльності і охорону довкілля, все це має бути підпорядковано головній меті стратегії – зростанню добробуту і якості життя сьогоднішніх і прийдешніх поколінь.
У стратегії розвитку Львівщини мають бути чітко визначені та структуризовані стратегічні цілі та пріоритети. Їх слід дещо перегрупувати. Людський капітал – ось що має бути в центрі уваги. Це найцінніший ресурс, який набагато важливіший, ніж природні ресурси або накопичене багатство. На цьому неодноразово наголошували Президент і Прем"єр-міністр України. Львів повинен утвердитись як центр людського капіталу, як в національному, так і міжнародному масштабі. При розробці стратегії області слід використати і європейський досвід формування стратегій регіонального розвитку (зокрема, Люблінського воєводства).
Головною метою Стратегії розвитку Львівщини має стати формування та раціональне використання людського капіталу, а стратегічні цілі її розвитку слід вибудувати за такою послідовністю:
1. Львівська область – регіон високоосвічених людей, високого інноваційного потенціалу і технологічного розвитку.
2. Львівщина – регіон екологічно чистого та привабливого середовища культури, спорту, підприємництва, інвестицій.
3. Львівська область – регіон сталого економічного та підприємницького розвитку.
4. Львівська область – ворота України до Європейського Союзу.
Саме людський капітал, а не обладнання і виробничі запаси, є наріжним каменем конкурентоспроможності, економічного зростання і ефективності. У цьому зв’язку хотів би наголосити на актуальності та важливості створення при Західному науковому центрі Інституту соціогуманітарних проблем людини. Його завданнями мають стати дослідження соціогуманітарних аспектів регіонального розвитку, формування господарської, інноваційної культури, питання розвитку науки, освіти, культури, мистецтва в сучасних умовах глобалізації. Програма його діяльності повинна бути спрямована на обгрунтування сучасних форм, методів, засобів інтелектуалізації українського суспільства виходячи з конкретних умов та завдань.
Стратегія розвитку області повинна бути інвестиційно привабливою і відрізнятись від інших регіонів. При цьому слід ефективно використовувати переваги прикордонного розташування регіону.
У зв’язку з цим хотів би наголосити на необхідності розробки довгострокової регіональної інвестиційної програми, яка повинна враховувати пріоритети розвитку регіону. Зокрема це стосується:
– розбудови транспортної інфраструктури та міжнародних транспортних коридорів, розвитку високотехнологічних галузей (зокрема таких як машинобудівна, приладобудівна, хімічна, легка промисловості, агропромислове виробництво та технологічне переоснащення сільського господарства), розвитку туризму та сфери послуг тощо,
– створення інвестиційної карти області.
Особливо хотів би зупинитись на надзвичайно важливій проблемі – необхідності розробки та реалізації інноваційної моделі регіонального розвитку. Без її вирішення ми не зможемо протистояти зростаючій конкуренції, особливо у зв’язку із посиленням своїх економічних позицій регіонів сусідніх держав із вступом до ЄС. Такі інноваційні моделі сьогодні вже адаптуються в деяких регіонах України, наприклад, у Донецькій області. Ця модель повинна включати різні складові – організаційну, фінансову, нормативно-правову тощо. З метою обговорення практичних питань реалізації таких моделей та обміну досвідом, в рамках співпраці між Західним та Донецьким науковими центрами, заплановано проведення конференції відповідної тематики в Донецьку у червні цього року.
Одним із головних завдань в реалізації інноваційної моделі регіонального розвитку є розбудова інноваційної інфраструктури – технопарків, інноваційних центрів, бізнес-інкубаторів, інших трансфертних та інфраструктурних фірм, які сприяють впровадженню нової техніки і технологій у виробництво.
Технопарки – це поки що чи не єдиний діючий механізм інноваційної діяльності в Україні. Однак в даний час у нас діє всього вісім технопарків. Це дуже мало. Так, наприклад, у США функціонує близько 140 наукових та технологічних парків, у Великобританії – 40, у Росії – близько 100.
Львів має потужний науковий потенціал, якого більш ніж достатньо для створення (на початок) одного-двох технопарків та інших інноваційних структур, які могли би стати центрами нових технологій та випуску наукомісткої, конкурентноздатної продукції. Один технопарк в Яворівському районі – це дуже мало.
У Львові доцільно створити:
– функціональні технопарки:
o промисловий (на базі НУ "Львівської Політехніка", ФМІ та ін.);
o інформаційний (ДНДІ інформаційної інфраструктури, ЛНУ ім.І.Франка, НУ "Львівська Політехніка");
– наукові парки (науково-навчальні комплекси), наприклад:
o "Біологія";
o "Геологія"; та ін.
Для визначення спеціалізації цих структур потрібно здійснити інвентаризацію прикладних розробок інноваційної спрямованості наукових та вищих навчальних закладів регіону (це повинні взяти на себе Західний науковий центр та ЦНТІ). Роботу слід розпочинати вже в цьому році, з тим щоб на початок наступного року мати готову концепцію та план дій.
Інфраструктуру підтримки інноваційної діяльності слід формувати і в аграрному секторі. У Львівській області пропонується створити три агротехнопарки з врахуванням виробничо-технологічної спорідненості підприємницької та бізнесової діяльності локальних територій. Для координації діяльності зі створення та подальшого наукового супроводу функціонування агротехнопарків слід організувати Західноукраїнський інноваційний центр сільського господарства.
Одним із елементів інноваційної програми має стати створення інформаційно-консультативних центрів з передачі інноваційних технологій. При ЦНТЕІ доцільно було б створити Центр передачі інноваційних технологій для забезпечення зв’язку та інформаційного обміну між наукою та діловими колами з питань впровадження нових технологій.
Європейська спільнота діє в цих питаннях дуже виважено і не залишає наукові розробки сам на сам з наукою, і навіть з виробництвом. Існує велика кількість різних інструментів для реалізації своїх ідей. Ми повинні цей досвід запозичувати.
У питанні фінансового забезпечення інноваційної діяльності в регіоні важливе місце матиме вироблення механізмів середньо- та довгострокового кредитування інноваційних проектів. Сподіваємось на розуміння та підтримку з боку установ банківської сфери. Певний позитивний досвід у цих питаннях є в "Кредит-банку". Слід розпочати вирішення питання створення регіонального фонду підтримки інновацій.
Особлива роль науки в забезпеченні інвестиційно-інноваційного розвитку регіонів полягає у вдосконаленні системи підвищення кваліфікації управлінців, менеджерів та спеціалістів. Вищі навчальні заклади та Інститут регіональних досліджень НАН України повинні розробити відповідні навчальні програми та методичні матеріали з базових дисциплін менеджменту інноваційної діяльності. Доцільно було б запровадити обов’язкову перепідготовку державних службовців з цієї дисципліни. Координацію та практичне вирішення питань підготовки інноваційних кадрів міг би взяти на себе Західний науковий центр НАН та МОН України і нещодавно створений навчально-науковий комплекс "Економосвіта" з метою забезпечення проведення навчальних семінарів, курсів та тренінгів з різноманітної тематики.
На закінчення хотів би наголосити, що на сьогоднішньому етапі розвитку національної економіки центр економічних реформ поступово переміщується в регіони. Для здійснення ефективної регіональної політики надзвичайно важливим є чітке бачення перспектив та пріоритетів регіонального розвитку. Впевнений, що спільними зусиллями інтелектуальної, управлінської, господарської еліти регіону, широкого громадського обговорення ми напрацюємо документ, який стане платформою для реалізації довгострокової стратегії соціально-економічного розвитку нашого регіону.
Сьогодні завершується перший етап роботи над даним проектом, визначення його сильних і слабких сторін, можливостей. Це не план соціально-економічного розвитку області, не зазначено конкретні цифри, але передбачені напрями розвитку кожної галузі за функціональним призначенням.
Зупинюся на таких питаннях:
– Міжнародне і вітчизняне становище Львівської області
– Економічний розвиток, діловий і підприємницький потенціал
– Технологічно-інноваційний потенціал.
– Культурний, туристичний та рекреаційний потенціал
Головна мета Стратегії розвитку Львівщини: підвищення добробуту і якості життя теперішнього і майбутнього покоління мешканців Львівщини, шляхом:
Створення умов для гармонійного розвитку людини, реалізації професійних, освітніх та культурних потреб мешканців Львівщини. Створення ефективної системи охорони здоров’я, системи надання соціальних послуг високого рівня; розвинутої житлової та муніципальної інфраструктури. Збереження екологічно-чистого середовища.
Поставлені стратегічні цілі та опрацьовані операційні програми дозволять досягнути головну мету.
Стратегічна ціль 1: Львівська область – регіон сталого економічного й підприємницького розвитку.
Операційна ціль 1.1. Створення сприятливих умов для розвитку і модернізації сучасних економічних структур в регіоні.
Завдання:
1. Розвиток інфраструктури підтримки підприємств малого та середнього бізнесу шляхом підтримки існуючих агенцій та організацій, а також стимулювання появи нових.
2. Створити інфраструктуру розвитку підприємництва у сфері сільського господарства шляхом підтримки існуючих та створення нових інституцій, що надають консультації та послуги фермерським господарствам.
3. Розробка і впровадження програм, що забезпечать вільну конкуренцію компаній у сфері здійснення державних закупівель та надання муніципальних послуг.
4. Стимулювання розвитку міжсекторного партнерства та приватизації комунальних послуг (надання комунальних послуг приватними компаніями).
5. Ініціювання та участь в програмах приватизації державних підприємств.
6. Забезпечення раціоналізації системи менеджменту та процесів реструктуризації державних підприємств.
7. Підготовка комплексних програм раціоналізації економічних і соціальних витрат при закритті та реструктуризації підприємств державної власності.
Операційна ціль 1.2. Забезпечення сприятливих умов для створення нових фірм та залучення зовнішнього капіталу та інвестицій.
Завдання:
1. Спростити процес відкриття нового підприємства або придбання частки у вже існуючій компанії.
2. Створити при обласній адміністрації "єдиний офіс" обслуговування інвесторів, який надаватиме допомогу потенційним інвесторам у процесі створення (чи придбання) підприємства. Працівники цієї структури повинні володіти іноземними мовами та необхідними знаннями щодо процесу здійснення інвестицій.
3. Вивчити умови діяльності в регіоні іноземних компаній, зокрема в сфері правового регулювання, інфраструктури та умов проживання.
4. Створити систему надання інформації про ділові й інвестиційні можливості регіону, яка охопить інформацію про наявні земельні ділянки, підприємства, що шукають інвестиції, можливості фінансування, тощо.
5. Ініціювати створення бізнес-інкубаторів у вибраних містах і районах Львівщини. Надати допомогу районним адміністраціям і органам місцевого самоврядування у стимулюванні підприємництва на місцевому рівні.
6. Посилити кооперацію з місцевими банками і фінансовими установами з метою розробки нових програм розвитку і реструктуризації пріоритетних секторів регіональної економіки.
Операційна ціль 1.3. Розвиток сучасної інфраструктури.
Завдання:
1. Спростити процес відкриття нового підприємства або придбання частки у вже існуючій компанії.
2. Підвищити якість транспортної і прикордонної інфраструктури, підвищити рівень доступності Львівської області.
3. Розробити програми підтримки інвесторів шляхом забезпечення їх необхідною інфраструктурою.
4. Розробити і впровадити житлово-комунальну реформу в регіоні, що забезпечить демонополізацію, конкуренцію та розвиток галузі, проведення нової тарифної політики та захист споживачів послуг.
5. Сприяти вдосконаленню інформаційної і телекомунікаційної інфраструктури та її подальшому розвитку.
6. Опрацювати регіональні програми та підтримувати місцеві ініціативи реформування системи соціальних послуг (наприклад, в сфері охорони здоров’я).
Операційна ціль 1.4. Розвиток людського та соціального потенціалу шляхом впровадження сучасних програм перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів, а також розвитку громадського суспільства.
Завдання:
1. Сприяти розвитку навчальних закладів, які працюють в системі професійної освіти, підвищення кваліфікації та перенавчання, зокрема в нових галузях економіки.
2. Сприяти розвитку навчальних закладів і організацій, які навчають управлінським навикам менеджерів приватних і державних структур.
3. У співпраці з Центром зайнятості, розробити програми з питань перекваліфікації безробітних і започаткування власної справи.
4. Створити інфраструктуру для консалтингу, навчання та перекваліфікації фермерів і сільськогосподарських спеціалістів, що повинно привести до покращення сільськогосподарського виробництва та збільшення його продуктивності.
5. Розробити і впровадити комплексні антикорупційні програми.
6. Опрацювати програму надання допомоги районним адміністраціям та органам місцевого самоврядування у питаннях розвитку громадських ініціатив і самоорганізації (зокрема, в сфері соціального забезпечення, боротьби з злочинністю і соціальними патологіями).
Стратегічна ціль 2: Львівська область – регіон високоосвічених людей, інноваційного потенціалу та технологічно розвинутих компаній.
Операційна ціль 2.1. Підтримка обласної системи освіти в адаптації до вимог сучасної відкритої ринкової економіки
Завдання:
1. Підтримувати академічні інституції в процесі їх інтеграції в міжнародну наукову мережу співпраці та обміну.
2. Сприяти забезпеченню рівного доступу молоді до освіти, у тих випадках, де цей принцип не працює.
3. Вдосконалити навчальні програми освітніх закладів, наповнивши їх новим змістом, який відповідає потребам відкритого міжнародного регіону.
4. Вдосконалити якість навчання, особливо в сферах найбільш важливих для пришвидшення модернізації економіки області
5. Вдосконалити рівень комп’ютерного та сучасного лабораторного забезпечення навчальних закладів, а також рівень їх доступу до мережі Інтернет.
6. Розвивати стипендіальні програми для особливо талановитої молоді
Операційна ціль 2.2. Посилення наукового потенціалу та зовнішніх контактів освітніх та дослідницьких установ Львова
1. Визначити кращі дослідницькі колективи, яким вдається утримувати стабільне місце у світовій науці, і які можуть стати зародками наукової еліти, майбутніх визначних досягнень наукових кіл регіону; надавати їм допомогу у різних формах (приміщення, покращення умов праці, здобуття стипендій, фінансова підтримка для здійснення подорожей за кордон, закупівля книг, журналів тощо).
2. Допомагати освітнім установам в організації міжнародних наукових заходів, наприклад, конгресів, великих конференцій, тощо, які є одним з найефективніших засобів промоції міста.
3. Посилювати співробітництво з кращими дослідницькими колективами, які можуть провести консультування і надати підтримку місцевим органам влади в різних сферах їх діяльності, тим самим збільшуючи їх потенціал.
Операційна ціль 2.3. Зміцнення взаємозв’язків між підприємництвом та науково-дослідною сферою.
1. Створити систему моніторингу потреб місцевих компаній в сфері технологічної підтримки, а також пропозицій місцевих науково-дослідних та академічних інституцій.
2. Підтримувати академічні інституції в сфері налагодження нових та розвитку існуючих контактів між науково-дослідною сферою та приватним підприємництвом, в тому числі шляхом створення нових та підтримки існуючих агентств передачі технологій.
3. Створити для освітніх та науково-дослідних установ можливості отримання нових джерел доходів, зокрема від приватного сектору, а також виділення дослідницьких установ в окремі високо-технологічні приватні компанії.
4. Підтримувати науково-дослідні та освітні установи, діяльність яких пов’язана з пріоритетними секторами регіональної економіки, а також заохочувати передачу результатів наукових досліджень для потреб виробничої сфери.
Операційна ціль 2.4. Зростання інноваційного потенціалу регіональної економіки.
1. Визначити галузі місцевої економіки, які мають найвищий інноваційний потенціал і міжнародну конкурентоспроможність, та запровадити систему надання їм підтримки у впровадженні нових технологій і розробці інноваційних ідей.
2. Заснувати регіональну мережу центрів обміну технологіями
3. Запровадити технологічний інкубатор, який сприятиме виникненню малих приватних підприємств у секторі високих технологій.
4. Сприяти створенню інституційної інфраструктури підтримки інформаційних і телекомунікаційних технологій в бізнесі.
Стратегічна ціль 3: Львівщина – регіон екологічно-чистого та привабливого середовища, культури, туризму та рекреації
Операційна ціль 3.1. Покращення навколишнього середовища регіону, забезпечення його екологічної стабільності
1. Вдосконалити систему охорони природного середовища та підтримки найцінніших екологічних територій та екосистем; розвивати мережу біосферних заповідників на території області.
2. Вдосконалити систему моніторингу промислового та транспортного забруднення, а також запровадити програми санації навколишнього середовища (повітря, води, землі, тощо).
3. Надавати підтримку небезпечним підприємствам в опрацюванні і впровадженні програм зменшення викидів у навколишнє середовище (в повітря, воду, зменшення шуму, тощо), а також рекультивації та реабілітації територій.
4. Надавати підтримку відповідним інституціям та органам влади в їх діяльності, спрямованій на покращення екології та якості життя населення області (якість та забезпеченість населення питною водою, впровадження сучасних технологій переробки сміття, зменшення шуму, тощо).
5. Стимулювати заходи, спрямовані на розробку, експлуатацію та збереження джерел мінеральних вод в регіоні, а також бальнеологічних курортів.
6. Розробити і впровадити програми енергозбереження та інтенсивного використання відновлювальних джерел енергії.
Операційна ціль 3.2. Розвиток сучасного і традиційного мистецтва на Львівщині, її культурного потенціалу та багатонаціональних традицій.
1. Підтримувати мистецькі і культурні заклади регіону з метою підвищення їх привабливості для мешканців всієї України та іноземних гостей.
2. Сприяти організації наукових і культурних заходів, які спрямовані на просування української культури на національному і міжнародному рівні (зокрема, української мови, літератури, традицій, мистецтва, національних ремесел).
3. Підтримувати найбільш активні громадські організації, які діють у сфері збереження і поширення українських традицій і культури, а також культури національних та етнічних меншин, що проживають на Львівщині.
4. Посилювати взаємозв’язки з українською діаспорою за кордоном (зокрема в США, Канаді, Росії та інших країнах), сприяти збереженню ними їх національних, етнічних і культурних традицій.
Операційна ціль 3.3. Використання історичної спадщини Львова та інших регіональних центрів з метою розвитку туризму.
Розробити систему інвентаризації та моніторингу стану історичних будівель та споруд у Львівській області, розробити програми їх ремонту та збереження, мобілізувати фінансові ресурси для реалізації даних програм (в тому числі, шляхом створення партнерств, приватизації, продажу).
Вивчати внутрішній та міжнародний попит на туристичний потенціал Львова та області, оцінити його теперішній міжнародний імідж, розробити й провадити внутрішню та міжнародну промоційну кампанію історичної спадщини Львова та Львівської області.
Стимулювати та підтримувати організацію національних та міжнародних наукових, культурних та ділових заходів (фестивалів, артистичних семінарів, виставок та інших), розвивати конгрес-туризм у місті Львові.
Перетворити Львів та його околиці на місце, привітне для іноземців, шляхом встановлення вказівних знаків до найважливіших туристичних пам’яток на іноземних мовах, розвитку мережі акредитованих екскурсоводів, організації екскурсійних турів по місту та його околицях.
Ініціювати створення міжміської асоціації, до якої б увійшли невеликі містечка поблизу Львова, з метою промоції туризму та створення спільних туристичних програм і пропозицій (як "Золота Підкова", тощо), а також реклами їх через Інтернет-сторінку.
Операційна ціль 3.4: Розвиток та промоція рекреаційного потенціалу Львівської області.
1. Ініціювати розвиток асоціацій агро- і гірського туризму, сприяти розвитку туристичних послуг в сільській та гірській місцевостях, стимулювати проведення навчальних програм в сфері зеленого туризму.
2. Заохочувати місцеві органи влади та приватних інвесторів до розвитку сучасної туристичної та рекреаційної бази (лікувальні курорти, курорти з мінеральними водами, наметові табори і місця для короткочасного відпочинку та рекреації, лижні курорти, тощо), підтримувати їх у впровадженні даних програм та їх промоції.
3. Стимулювати промоційні кампанії різноманітного рекреаційного та туристичного потенціалу області (лікувальні курорти, курорти з мінеральними водами, зимові види спорту, тощо).
4. Створити регіональну систему розповсюдження туристичної інформації та систему бронювання через Інтернет, а також обласну мережу туристичних інформаційних центрів.
Стратегічна ціль 4. Львівська область – ворота України до Європейського Союзу
Операційна ціль 4.1: Використання переваг прикордонного розташування з метою забезпечення відкритості і активізації міжнародних контактів Львівської області.
Розширити ярмаркову та виставкову діяльність, створити ярмарку "Схід-Захід" та виставковий центр, активізувати рекламну кампанію ділових можливостей для інвесторів.
Здійснювати моніторинг програм розвитку міжнародних транспортних коридорів до основних західноєвропейських міст (напр. Лондон, Франкфурт, Брюссель) з метою зміцнення економічних зв’язків із Західною Європою.
Створити умови для відкриття на Львівщині нових дипломатичних місій іноземних держав та торговельних представництв відомих фірм.
Здійснити низку програм, покликаних забезпечити належне ставлення митних служб та дорожньої міліції до іноземців, що сприятиме створенню доброзичливого іміджу регіону в очах іноземних гостей.
Розширювати економічну і культурну співпрацю з прикордонними регіонами та місцевою владою Польщі.
Підтримувати діяльність Єврорегіонів і зміцнювати їх інституційну спроможність.
Стимулювати розвиток інфраструктури прикордонного співробітництва, зокрема агенцій прикордонної співпраці, європейських інформаційних центрів, двосторонніх туристичних програм та маршрутів, тощо.
Сприяти розвитку прикордонної співпраці в сфері освіти, зокрема співпраці вищих навчальних закладів.
Операційна ціль 4.2: Львівська область – лідер в міжнародних програмах
Відкрити Європейський інформаційний центр і пропагувати програми та досвід ЄС у Львівській області та на Західній Україні.
Впроваджувати досвід польських регіонів і міст у реалізації програм Європейського Союзу з метою розширення можливостей участі в майбутніх програмах ЄС, а також інших міжнародних донорів.
Здійснювати підготовку власних проектних пропозицій, а також підтримувати районні адміністрації, органи місцевого самоврядування, Єврорегіони у підготовці заявок на участь в іноземних програмах фінансування (ЄС, Світовий Банк тощо), брати участь в спів-фінансуванні цих програм.
Забезпечити (у співпраці з урядом України) активну участь Львівської області у розробці, прийнятті і виконанні програм, фінансованих міжнародними інституціями (напр. "Нова Програма Добросусідства" Європейської Комісії).
Якість життя людей та їх здоров’я постійно перебувають у тісному взаємному зв’язку. Тому, безперечно, невід’ємною складовою соціальної політики є охорона здоров’я населення.
Завдання перетворень у медицині в наступному десятиріччі і надалі полягатимуть у поліпшенні стану здоров’я населення, забезпеченні доступності якісної медичної допомоги, створення правових, економічних та організаційних умов надання медичних послуг. Сучасна система охорони здоров’я ставить перед собою два рівнозначні завдання: по-перше, лікування хворих з використанням сучасних досягнень дороговартісної медицини, по-друге – орієнтація державної служби охорони здоров’я на запобігання захворюванням, зниження ризиків, пов’язаних із забрудненням та шкідливим впливом довкілля.
Тому впровадження сімейної медицини та підготовка спеціалістів з цього фаху є одним з найважливіших моментів реформування галузі в Україні, в цілому, та у Львівській області, зокрема. Необхідно удосконалювати систему надання невідкладної допомоги, сприяти широкому запровадженню інституту сімейного лікаря у Львівській області. Адже, саме у Львові, на базі поліклініки №2 вперше в Україні було успішно проведено експеримент "Сімейний лікар", який покладено в основу подальшої політики уряду щодо впровадження сімейної медицини в систему охорони здоров’я України.
На часі вироблення та запровадження механізмів багатоканальності фінансування медичної галузі, забезпечення керованого розвитку платних медичних послуг та введення державного соціального медичного страхування, оптимального співвідношення між наданням медичних послуг і свободою їх вибору. Водночас важливо забезпечити доступність медичної допомоги для соціально незахищених верств населення через законодавче визначення гарантованого рівня безоплатного медичного обслуговування. Необхідно долучитися до процесу створення єдиного медичного простору із затвердженими стандартами обстеження і лікування.
Для реалізації цих завдань серйозну увагу слід приділити питанням організації та управління охороною здоров’я області. Сьогодні на території Львівщини, включаючи м.Львів, існує два автономні апарати управління охороною здоров’я – обласний та міський. В умовах хронічного недофінансування медицини, недостатності, або й повної відсутності діагностичного та лікувального обладнання, прогресивного зубожіння лікувальних закладів така ситуація назавжди відштовхує як пацієнтів, так і медиків. Тому централізація міського, як і районних відділів управління охороною здоров’я у обласному управлінні дозволить зміцнити та раціонально використовувати не лише кадровий потенціал, але й оптимізувати матеріально-технічну базу закладів охорони здоров’я області, ефективно використовувати сучасні методи діагностики, лікування і профілактики захворювань, сприятиме удосконаленню системи надання невідкладної допомоги, доступності для населення високоспеціалізованої медичної допомоги.
Ознайомлення з проектом "Концепції стратегії розвитку Львівщини до 2015 року" дає підставу стверджувати, що в ньому зібраний цінний різноплановий матеріал і висловлені певні ідеологічні гасла щодо загальних стратегічних цілей Львівщини на перспективу. Натомість, на мою думку, в проекті не визначені ті конкретні цілі, яких має досягти область за конкретний проміжок часу – до 2015 р. в конкретних (зрештою непогано, хоч і недостатньо діагностованих в окремих галузях діяльності) соціально-економічних умовах.
1). У нормативній базі нема документів з питань сталого розвитку, хоча б "Програми дій. Порядку денного на 21 ст.". Успішна реалізація стратегії соціально-економічного розвитку Львівщини можлива лише за умови системного підходу до аналізу й оцінки об’єкта і реалізації програми на засадах сталого розвитку – збалансованого функціонального взаємозв’язку між економічним, соціальним, екологічним, демографічним, гуманітарним (передовсім, охорона здоров’я), політичним та ін. блоками. Аналізові природничого блоку в проекті приділено надто мало уваги.
2). Серед завдань стратегії (с.4-5) передбачено "визначення та реалізація головних пріоритетів..." і "формування стратегічних пріоритетів розвитку...". На жаль, у проекті їх немає. Так само, як нема періодизації, етапів реалізації стратегії. Розвиток "еколого-економічної системи регіону" не закінчується в 2015 р., тому замість загальних гасел – завдань, що закликають підтримати, сприяти, вдосконалити, визначити, посилювати, заснувати, запровадити, розробити і стимулювати, на мою думку, було б доречніше, враховуючи сучасну соціально-економічну, екологічну, демографічну та ін. ситуації в області, визначитися концептуально, що можна реально досягти на 3-річному, 5-річному і 10-річному етапах реалізації стратегічних завдань і як це сприятиме досягненню стратегічної мети наступних 10-20 років.
3). Серед принципів формування Стратегії (с.5) нема одного з найважливіших: "регіональна стратегія області формується з обов’язковим урахуванням взаємодії і взаємозалежності з іншими областями України та міжнародних зв’язків, зокрема, глобалізації соціально-економічних, екологічних та ін. процесів".
4). У розділі "Характеристика Львівської області" надто провізорично розкрито питання використання земель, про природне середовище, в т.ч. стан земельних ресурсів, агропромисловий комплекс. Не враховано таких їхніх важливих рис, як відсталість землеробства і тваринництва, селекційної та генетичної справи, жахлива забур’яненість сільськогосподарських угідь, утрата родючості ґрунтів, наявність великих площ забур’янених перелогів, нестримний розвиток ерозійних процесів на рільних землях і багато іншого. Без концептуальних засад розв’язання цих питань не може бути мови про досягнення показників сталого соціально-економічного розвитку 2015 р. На Львівщині є потужні навчальні та наукові установи сільськогосподарського профілю, які можуть дати вичерпну інформацію з цих питань.
5). На мою думку, слід у всіх підрозділах розділу "3.2.7. Економічний розвиток" визначити "Основні проблеми питання" відобразити їх за галузями у зведеній таблиці. На їхній основі визначити "головні" і "стратегічні" пріоритети, відобразити їх у стрункій, поділеній на етапи піраміді завдань і відповідно для кожного (двох чи трьох) етапу визначити чіткі та реальні стратегічні й операційні цілі й завдання, механізми та ресурси їх забезпечення. Лише тоді аналізований проект перестане бути концепцією для концепції, чи стратегією для стратегії.
6). Визначальним методологічним принципом успішного "розвитку еколого-економічної системи регіону" є розумне, науково обґрунтоване керування його структурно-функціональною організацією. Таке керування можливе лише за умови надійного прямого і зворотного кібернетичного зв’язку між регуляторним органом і керованою системою, а також фундаментально обґрунтованої еталонної (майбутньої, структурно-функціональних параметрів якої передбачається досягти в результаті розумного керування) системи. Параметри останньої мають бути визначені в концепції (ідеологічно вони окреслені, їх лише треба прив’язати до конкретних умов). Роль зворотного зв’язку в такій кібернетичній системі може виконати лише комплексний моніторинг. Тому в концепції недостатньо згадати лише про потреби моніторингу в сфері технологічної підтримки (с.54), промислового і транспортного забруднення (с.54), стану історичних будівель (с.57) чи розвитку міжнародних транспортних коридорів (с.59). Для забезпечення сталого (збалансованого, комплексного) розвитку області потрібний комплексний моніторинг у всіх, хоча б базових, сферах виробничої діяльності та всіх, хоча б головних, блоках обласної геосоціальної системи (екологічному, демографічному, медичному, економічному, соціальному, культурному, промисловому, транспортному, комунікаційному, аграрному, паливно-енергетичному, науково-освітньому, інформаційно-просвітньому тощо); моніторинг, який мав би обласний центр накопичення й опрацювання інформації, моделювання та прогнозування геосоціосистемних процесів й обґрунтування управлінських рішень; моніторинг, який працював би за єдиною програмою, методикою й апаратурою збору, накопичення, первинного опрацювання і передавання інформації, й базувався б на обласній мережі моніторингових станцій, опорних пунктів та об’єктів моніторингу. Без постійної та надійної моніторингової служби не може бути мови про цілеспрямоване й ефективне управління системою.
7). У концепції взагалі відсутні поняття екологічної безпеки, пріоритету екологічної безпеки, оцінки екологічного ризику в разі реалізації будівництва потужних промислових підприємств, трас трубопроводів, міжнародних транспортних магістралей тощо.
Важливою вимогою до "Концепції" є:
а) інтерпретація області як складної геосоціальної системи, в котрій демографічний, екологічний, економічний, соціальний, гуманітарний, політичний та інші блоки утворюють цілісну, саморегульовану, структурно-функціональну єдність, кібернетичною пам’яттю й регулятором якої є людський інтелект;
б) відображення того, що Львівська обласна геосоціальна система існує в структурі регіональної (оточеної сусідніми областями), державної і наддержавної (аж до глобальної) геосоціосистем, тому їхнє функціонування мусить бути узгоджене за просторовими, часовими, соціально-економічними та іншими параметрами.
Екологічна безпека області також залежить від внутрішніх і зовнішніх чинників.
Забезпечення екологічної безпеки області за внутрішніми показниками повинно включати весь спектр заходів, пов’язаних з усіма видами господарської діяльності, які супроводжуються використанням природних ресурсів і негативним впливом на природне середовище. Тому розділами екологічної безпеки в загальних рисах повинні бути:
1) збереження біорізноманіття, як основи стійкості та стабільності екосистем на території області;
2) забезпечення екологічної безпеки в сільському господарстві: ефективне використання земельних ресурсів, боротьба із забуряненням, шкідниками і хворобами, експансією карантинних видів, втратами гумусу, забрудненням ґрунтів, вод, біотичної продукції хімічними речовинами, добривами, отрутохімікатами тощо;
3) забезпечення екологічної безпеки в лісовому господарстві: збереження продукційних, ґрунтозахисних, водорегуляційних, кліматорегуляційних, рекреаційних та ін. корисних функцій лісів, боротьба із використанням лісових масивів зелених зон і парків для сміттєзвалищ, побутових і промислових відходів, припинення масових великомасштабних, прикритих адміністративними і правозахисними органами самовільних рубань у лісах, припинення смерекоманії і масового всихання смерекових культур у гірських районах, залісення низькопродуктивних, девастованих і здеградованих земель;
4) у промисловості, особливо гірничобудівній, хімічній, машинобудівній, переробній: припинення забруднення ґрунтів, малих рік та ін. водойм, забруднення атмосфери тощо;
5) у містобудівництві, будівництві шляхів сполучення: припинення руйнування зелених насаджень, вандалізм у використанні внутрішньо міських унікальних заповідних об’єктів, національних надбань (наприклад, будівництво величезного триповерхового ресторану у Стрийському парку), руйнування шляхів міграції тварин, природних оселищ тощо;
6) у комунальній сфері: запобігання забруднення атмосфери, водойм, малих рік, будівництво каналізацій та очистки стічних вод у містах і селищах міського типу, організованих сміттєзвалищ у всіх населених пунктах;
7) на автотранспорті: припинення безпрецедентного забруднення атмосфери в населених пунктах;
8) у водному господарстві: раціоналізація використання водних ресурсів і протиповеневий захист територій;
9) у природоохоронній сфері: охорона рідкісних видів та екосистем, біотичної різноманітності загалом;
10) у гуманітарній сфері:
а) екологізація освіти, свідомості, поведінки, виробничої та управлінської діяльності, забезпечення гласності та активної участі в роботі громадськості;
б) усвідомлення того, що сталий економічний і підприємницький розвиток можливий лише в системі сталого розвитку сіл, міст, районів, області загалом, в умовах наявності та реалізації відповідних програм сталого розвитку для кожного з них.
В аналізованому проекті в основному використаний правильний, комплексний і системний підхід до підготовки "Концепції ", про що свідчить схема і текстовий матеріал на 49-60 сторінках. Потрібне доопрацювання деталей на основі еколого-економічного районування області.
Стабільність суспільного буття полягає, насамперед, у прогнозуванні поведінки суспільства в цілому і визначальних його сфер функціонування, як реакції на глобальні світові процеси, так і на внутрідержавне життя. Сигналізаційні маяки стабільності чи тривоги завчасу закладаються у прогностичних документах – концепціях, а далі і конкретизованих програмах.
Достовірність таких документів залежить від багатьох об’єктивних і суб’єктивних факторів, зокрема від ступеня стабільності розвитку суспільства і, безумовно, від правильності методології і методики моніторингу суспільного стану і щонайважливіше – кваліфікації виконавців.
Опрацьовуючи "Концепцію Стратегії розвитку Львівщини до 2015 року", переконуємося у достатній фаховості розробників Концепції, хіба за окремими вийнятками, про які скажу пізніше. Справді фундаментального і реального у своїх параметрах документу ще не розпрацьованого в Українській державі. Верховна Рада України затвердила декілька зразків Стратегії розвитку суспільства, але без розробки державної ідеології, як квінтесенції буття держави і нації, ці документи були більше політичними, декларативними, аніж відповідальними і по-суті спрямованими на реальний стабільний розвиток держави, які б враховували усі аспекти історичного життя українців і формували Україну як національну державу для усіх конституційних громадян України. Практика життя підтвердила лише сформалізованість попередніх стратегій розвитку як ілюзорних і принагідних.
Акценти багатьох розпоряджень вищих владних структур, у тому числі і Указів Президента на творення Стратегії сталого розвитку України, безумовно, необхідні. Зразу ж застережу, що вона буде знову ж політична, бо уникаючи визначення державної ідеології при запропонованій суспільству здійснення так званої політичної реформи, що ще більше розпорошило і дезорієнтувало суспільство, проглядається як утопічна.
І все ж, формуючи Концепцію, що позитивно, можна простежити об’єктивні тенденції, які склалися у суспільстві, здійснити моніторинг соціальних потреб, більш точно окреслити послідовність і поступовість розвитку суспільних напрямів – соціального, гуманітарно-духовного, економічного,тощо; зібрати базу даних цього культурного, синхронного періоду.
Оправдовує себе розпрацювання Стратегії, як дедукція, розчленування, на рівні областей. Запропонована для обговорення "Концепція Стратегії Львівщини до 2015 року" заслуговує доброго слова. Розробники, у відповідності до жанру, фахово подали у триєдиному ключі: стан, недоліки, пропозиції, перспективи усіх сфер буття. Дорікнути можна хіба що за декілька неточностей. Хоч би одна з них – чомусь укладачам Концепції нормативною базою служать не гама Законів, а лише розпорядження Президента України, навіть не Укази, постанови Кабміну України і накази окремих Міністерств і лише із вказівкою на формування Стратегії. Ще одне – до теоретичних та методологічних принципів аж ніяк не можуть стосуватися питання про "підвищення добробуту", "забезпечення умов", "організація і координація", "формування позитивного іміджу" тощо, що звучать як декларації, заклики.
Зрозуміло і оправдано звернуто в основному увагу на питання економічного розвитку і використання наявних природних, інтелектуальних і людських ресурсів, а також питання екології довкілля.
Можна вважати як недоопрацювання в Концепції, коли на гуманітарно-культурний блок питань відведено декілька штрихів, практично без акценту на реальність стану у визначальних для Львова і Львівщини історичної, інтелектуальної, культурної і музейницької спадщини. Та аспекти подані, так виглядає, у здебільшого комерційному ключі, а не як національно, цивілізаційно важливі.
Хоч би з огляду опіки за літературною, науковою чи музейницькою спадщиною, коли концепція не передбачає, звичайно лише концептуально, формування коштів на видрук писемної спадщини літераторів, вчених Львівщини, чи, наприклад, створення державного музею такій постаті, як Митрополит Шептицький, який є у трійці національних величів – Франка і Грушевського, музеї яких створені. Звичайно, такі деталі допрацьовуються у загалом вдалому документі.
Хочу висловити ще кілька побажань засадничого характеру. У Концепції відсутні пропозиції законодавчого характеру для ефективнішого покращення діяльності тієї чи іншої галузі чи цілої сфери. Відомо, що від законодавчої досконалості залежить динаміка розвитку і одночасно його сталість у сенсі відсутності небезпеки кризового змісту.
Відсутня у Концепції ще одна суттєва складова успіху Стратегії – зовсім не звернено увагу на необхідність впорядкування ієрархії влади чи управлінської системи із законодавчим закладенням персональної відповідальності за допущені значні управлінські прорахунки.
Доцільно було б в Концепції підкреслити недопустимість функціонування держави без єдиної, підкреслюю, єдиної державної ідеології, як системи цінностей чи національної мети. Без чого особливо складно напрацювати алгоритм розвитку держави, оскільки буде відсутній головний державний орієнтир для усіх громадян України, незалежно від національного походження і віросповідання.
І насамкінець, стверджую, що запропонований концепт Стратегії розвитку Львівщини до 2015 року, достатньо розпрацьований і з деякими доповненнями і редакцією можна сприйняти його як суспільно доцільний.
Розробка "Концепції стратегії розвитку Львівщини на період до 2015 року" повинна більш повно використовувати напрацювання науковців ЗНЦ НАН та МОН України, зокрема, Інституту регіональних досліджень НАН України, з питань прогнозування регіонального науково-технічного розвитку.
Важливим та пріоритетним моментом у цій Концепції, на нашу думку, є забезпечення реалізації виділеної в ній другої стратегічної цілі, спрямованої на збереження позицій Львівської області як регіону з високим рівнем науково-технічного та інноваційного потенціалу. Ця проблема є вкрай актуальною, оскільки є реальною загроза втрати ряду всесвітньовідомих наукових шкіл і наукових напрямків, які формувалися впродовж останніх 20-30 років. В регіоні є позитивний досвід ефективного функціонування системи "школа-вуз-НДІ-НВО", створеної на застосуванні системного, цілісного підходу до цих питань. Ця система грунтується на відшуканні здібних до науково-дослідницької роботи школярів і забезпеченні розвитку в них цих нахилів через систему спеціалізованих ліцеїв та гімназій, а також шляхом залучення до наукового пошуку через структури Малої академії наук, з подальшим позаконкурсним прийомом найкращих з них на навчання у вузи Львова за обраним фахом.
На рівні вузівської освіти робота з такою молоддю повинна проводитися через спільні кафедри (філії кафедр) провідних науково-дослідних або науково-виробничих організацій регіону при відповідних вузах, в результаті чого повинна відбуватися адаптація перспективних випускників вузів, магістрів чи спеціалістів до майбутньої тематики наукових досліджень або відповідної науково-технічної діяльності. При цьому, повинна використовуватися як сучасна науково-технічна база цих установ, так і можливість залучення молодих дослідників до виконання спільної наукової тематики чи виготовлення сучасної конкурентноздатної науковомісткої продукції. Все це повинно привести до сталого і постійного поповнення здатною до активної науково-технічної діяльності молоддю установ НАН України, кафедр і науково-дослідних підрозділів вузів, а також сучасних науково-виробничих організацій регіону різних форм власності. В цих установах повинні бути створені найсприятливіші умови для швидкого наукового чи професійного зростання молодого науковця (спеціаліста), забезпечені як моральні, так і матеріальні засоби його заохочення.
Варто окремо зупинитися на запровадженні у вузах Львівщини, зокрема, у Національному університеті імені Івана Франка та Національному університеті "Львівська політехніка", досвіду співпраці установ НАН України із вузами Києва через Відділення цільової підготовки НАН України при них. Забезпечення функціонування таких Відділень є одним із пріоритетних напрямків співпраці НАН України та Міносвіти і науки України. Ідея такої співпраці полягає у вкладанні коштів НАН України у цільову підготовку магістрів і спеціалістів для установ НАН України шляхом широкого залучення до цієї підготовки провідних науковців академічних установ для читання спецкурсів та керівництва курсовими і дипломними роботами, забезпечуючи при цьому відбір найбільш здібних студентів до навчання в аспірантурі, а також проведення спільних фундаментальних і прикладних наукових досліджень за проектами як державних, так і міжнародних програм відповідно до пріоритетної тематики цих установ. Значний інтерес може представляти і організація на базі таких Відділень спеціальних курсів перепідготовки за спеціальностями, за якими установи НАН України ведуть співпрацю з провідними Європейськими науковими товариствами, для отримання звання магістра Європейського рівня.
З ініціативи керівництва ЗНЦ НАН України та МОН України та ректорату НУ "Львівська політехніка" завершується підготовча робота зі створення такого Відділення при цьому Університеті, у роботі якого виявили бажання прийняти участь вже 6 установ НАН України, а саме ФМІ ім.Г.В.Карпенка, ІППММ ім.Я.С.Підстригача та його Центр математичного моделювання, Інститут фізики конденсованих систем, Інститут регіональних досліджень та Карпатське відділення Інституту геофізики ім.С.І. Субботіна. Ці установи тривалий час співпрацюють з низкою Інститутів Націіонального університету "Львівська політехніка", зокрема, прикладної математики і фундаментальних наук, інженерної механіки і транспорту, економіки і менеджменту та іншими. У рамках новостворюваного Відділення цільової підготовки НАН України ця співпраця може реалізовуватися як через наявні філії кафедр, так і через учбово-наукові центри Університету, які будуть утворені при кожному із його залучених до співпраці Інститутів.
Важливим аспектом в роботі по забезпеченню реалізації зазначеної Концепції є проведення широкого міжрегіонального науково-технічного співробітництва, використання для розвитку Львівщини як науково-технологічних інновацій науковців всіх регіонів України, зокрема, найбільш потужних у цьому плані міст Києва, Дніпропетровська, Донецька, Одеси і Харкова, так і залучення фінансових ресурсів з цих регіонів у розвиток економіки нашої регіону. Передумови організаційного забезпечення такої співпраці закладені Угодою про співробітництво Національної академії наук України і Львівської облдержадміністрації, а також Договором про співробітництво між Західним і Донецьким науковими центрами. Є вже досить вагомі здобутки такого співробітництва з проведення спільних фундаментальних і прикладних досліджень в галузі математики і математичного моделювання, фізико-хімічної механіки матеріалів, з проблем регіональної економіки та інших; з організації міжнародних і вітчизняних науково-технічних конференцій, зокрема, з проблем корозії та методів ефективного захисту від неї, ресурсу та безпечної довготривалої експлуатації конструкцій, споруд і машин; з підготовки та атестації висококваліфікованих кадрів (захисти кандидатських і докторських дисертацій, їх всебічна апробація) тощо. Свідченням вагомості результатів таких спільних досліджень з регіональних економічних проблем є відзначення Державною премією України в галузі науки і техніки за 2003 рік колективу вчених з Донецька, Києва, Львова і Одеси. За результатами виконання спільних досліджень сформовано також цикл наукових праць "Теорія і методи розрахунку напружено-деформованого стану елементів конструкцій з концентраторами напружень" науковців Донецького та Львівського національних університетів, Інститутів електрозварювання ім.Є.О. Патона та прикладних проблем механіки і математики ім. Я.С. Підстригача НАН України і Національного університету "Львівська політехніка" на здобуття такої ж премії за 2004 рік.
В цілому, вважаємо, що визначені в "Проекті Концепції стратегії розвитку Львівщини до 2015 року" цілі правильно відображають перспективні тенденції розвитку регіону в окресленому часовому проміжку і, найголовніше завдання в даний час, закумулювати необхідні ресурси для їх реалізації. Західний науковий центр НАН та МОН України, при цьому, повинен зкоординувати зусилля всієї науково-технічної громадськості на доопрацювання цього важливого прогнозного документу і, в подальшому, забезпечувати здійснення постійного наукового супроводу за його реалізацією.
Висловлюю підтримку даного Проекту і хочу відмітити, що успішна реалізація всіх проблем залежить від вирішення проблем агрокомплексу і проблем із збутом сільськогосподарської продукції. Є ряд пропозицій:
1. створити єдиний інноваційний інкубатор спільно із Аграрним університетом.
2. проведення міжнародних конференцій.
3. регіональний принцип – всі райони поділити на 3 групи:
– рослинницько-тваринницькі,
– транскордонного співробітництва,
– рекреаційні.
Тепер зупинюсь докладніше.
У результаті здійснених заходів, спрямованих на приватизацію землі і майна на основі індивідуальних підсобних господарств населення у Львівській області сформовано достатньо потужний приватний сектор виробників с/г продукції. Його частка в обсягах виробленої продукції тваринництва за останній рік складала понад 90 %. Зважаючи на те, що поголів'я тварин в основному зосереджено в індивідуальних та фермерських господарствах, даний сектор опинився поза увагою фахівців сільського господарства. Тут не здійснюється належна племінна робота з відтворення стада, немає належного ветеринарного обслуговування тварин, майже відсутнє технічне та технологічне обслуговування, існують гострі проблеми, пов'язані зі збутом виробленої у селі продукції, що значною мірою стримує його розвиток. Поряд з тим, через зменшення поголів'я тварин у громадському секторі потенціал фахівців сільськогосподарського виробництва використовується не повністю.
Одним із механізмів зміни ситуації у аграрному секторі є інноваційне підприємництво. Інноваційна модель на даному етапі формування АПК є одним із ключових важелів виведення аграрного сектора економіки з кризового стану. Такий шлях здатний швидко і ефективно трансформувати фактично одноукладне сільськогосподарське виробництво, яке Україна успадкувала від свого недалекого минулого, перевести його на рейки багатоукладного, стимулювати мале і середнє підприємництво у тваринництві і, в той же час, забезпечити розвиток крупнотоварного виробництва та перевести на передові технології світового рівня із збереженням вітчизняних здобутків, що надзвичайно важливо і актуально для нашої держави з її величезним аграрним потенціалом.
Організаційно-функціональна структура механізму розвитку тваринницької галузі передбачає виділення трьох основних напрямків:
– розробка фінансово-економічних механізмів, що стимулюватимуть збільшення поголів'я всіх видів худоби, птиці, риб, бджіл і виробництво продукції тваринництва;
– державне сприяння розвитку тваринництва;
– регіональне сприяння розвитку тваринництва.
Основна мета державного сприяння розвитку тваринництва полягає у забезпеченні умов для ефективного розвитку тих напрямків тваринництва, які найбільш потрібні для розвитку національної економіки, сприяють підвищенню її авторитету на міжнародних ринках, забезпечують продовольчу безпеку держави. В умовах гострого дефіциту на основні види вітчизняної продукції тваринництва (наявна на українському ринку продукція забезпечується в основному за рахунок імпорту), високого рівня монополізму в основні завдання держави в напрямках сприяння підприємництву входить:
– сприяння розвитку підприємництва в напрямках, що в найбільшій мірі забезпечать потреби населення регіону в послугах, роботах і продукції, які користуються підвищеним попитом; сприяння розвитку підприємництва в галузях, що передбачають раціональне використання місцевих сировинних ресурсів, зниження непродуктивних витрат за рахунок більш досконалих методів і форм господарювання;
– стимулювання розвитку підприємницької діяльності в галузях, що забезпечать найвищу ефективність виробництва на засадах використання досягнень науково-технічного прогресу, включаючи випуск принципово нових видів продукції, ресурсозберігаючих технологій;
– організація послуг нефінансового характеру, включаючи питання, пов'язані із наданням консультацій і методичної допомоги при виборі найбільш перспективних напрямків підприємницької діяльності. виходячи із соціально-економічних проблем, вирішення яких має особливе значення для розвитку регіону. До функції регіонального сприяння розвитку підприємництва входить також організація раціональних взаємозв'язків підприємницьких організацій з великими державними підприємствами; створення фондів підтримки підприємницьких організацій за рахунок місцевого бюджету, відчислень крупних промислових об'єктів, інших спонсорів і меценатів; проведення конкурсів і виставок продукції підприємницьких організацій з метою широкого ознайомлення різних суб'єктів з результатами їх роботи, рекламування найбільш ефективних шляхів задоволення потреб населення.
Одним із найважливіших завдань регіонального сприяння розвитку підприємницької діяльності слід вважати створення центрів з підготовки і перепідготовки кадрів. Такі центри повинні формуватись залежно від проблем, що вимагають негайного вирішення на регіональному рівні і потребують нових знань, підготовки нових спеціалістів. У функції таких центрів входить: забезпечення тісних взаємозв'язків із службами зайнятості, надання консультацій з питань вибору найбільш перспективних напрямків розвитку регіону і перспективних потреб в трудових ресурсах.
Розвинуті країни ревно слідкують за експортом-імпортом сільськогосподарської продукції через свої митні кордони, підтримуючи власного виробника. Незважаючи на багатовекторність зовнішніх орієнтирів українського керівництва, держава зобов'язана підтримувати власного товаровиробника аграрної сфери.
З метою ефективної роботи тваринницької галузі слід чітко сформувати канали збуту продукції на основі розвитку інфраструктури аграрного ринку. Для цього можуть бути залучені на пайових засадах кошти сільськогосподарських товаровиробників, а також бюджетні кошти. Сформовані таким чином канали збуту дозволять:
– забезпечити конкурентне середовище у сфері заготівель продукції і ринкове квотування ціни;
– оптимізувати логістичні операції (формувати оптимальні за обсягом товарні партії однорідної продукції, здешивити процеси зберігання, транспортування);
– збільшити обсяг реалізації продукції на віддалені ринки та експорт;
– запровадити механізми протидії монопольним тенденціям щодо формування цін суб'єктів господарювання, які здійснюють заготівлю та переробку продукції. Поєднання вільного ціноутворення з державним регулюванням цін. Розробити мінімально можливі ціни на сільськогосподарську продукцію і заходи, спрямовані на недопущення зниження цін нижче від мінімальних. Застосовувати взаємовигідні ціни шляхом погодження їх рівня на основі створення різних форм вертикальних маркетингових систем;
– здійснити, відповідно до існуючого указу Президента України, моніторинг аграрного ринку, прогнозування ситуації на ньому. Забезпечити необхідною інформацією сільськогосподарських товаровиробників;
– адаптувати сільськогосподарських товаровиробників до ситуації на ринку шляхом популяризації і впровадження маркетингових засад господарювання. Залучити для цього працівників наукових установ, закладів освіти, дорадчих служб;
– більш повно забезпечити аграрний сектор засобами виробництва шляхом розширення сфери застосування лізингових операцій;
– здійснити глибокі наукові дослідження з проблем обгрунтування оптимальних за організаційними формами і розмірами сільськогосподарських підприємств, а також способів їх формування;
– запровадити пільгове довготермінове кредитування с/г виробника на 5-20 років;
– відмінити на 5 років систему оподаткування с/г виробника;
– дати змогу розвитку сервісних центрів з обслуговування с/г виробника;
– активізувати роботу аграрних палат в районах з метою заключення угод між с/г виробниками і реалізацією с/г продукції (угоди заключати терміном на 1 рік);
– створити інноваційну модель розвитку агропромислового виробництва (АПВ), яка передбачає:
1) створення єдиного центру (наукового), інноваційний інкубатор на базі дослідних господарств ВНЗ, наукових установ;
2) використання передового досвіду сусідів, розвинених країн Європи і світу шляхом проведення системи міжнародних наукових конференцій з установами Польщі, Австрії, Чехії, Словакії, Німеччини тощо.
3) використання журналу "Сільський господар" як інформативного орієнтира ведення сільського господарства, яким він був до 1939 р. (видається при ЛНАВМ);
4) розробку регіонального принципу організації сільськогосподарського виробництва області:
А) Рослинницько-тваринницький напрямок: Кам'янка-Бузька, Радехів, Броди, Буськ, Золочів, Перемишляни, Пустомити
Б) Трансприкордонне співробітництво: Сокаль, Жовква, Яворів, Мостиська, Городок
В) Рекреаційна зона: Миколаїв, Дрогобич, Самбір, Старий Самбір, Турка, Сколе, Жидачів.
5) вибір опорних навчальних центрів на базі коледжів, сільськогосподарських профтехучилищ.
6) сміливіше піти на використання в організації с/г виробництва агрозооветеринарно-маркетингових служб, рекомендації про які розробила ЛНАВМ ім. С.З. Гжицького
У світі так вже повелося, що одні регіони і держави добре живуть тому, що мають великі запаси корисних копалин (так як нафту Емірати, країни Персидської затоки), а інші регіони і країни, не маючи достатніх природних ресурсів, процвітають за рахунок високих технологій (скажемо як Японія), ще інші – живуть за рахунок туризму, рекреаційних умов відпочинку і гріх не використовувати ці аспекти, якщо Бог послав всі ці умови в один регіон, а саме таким регіоном є наш Львівський.
Ми з Вами вже чули про різноманітні тенденції і напрямки розвитку Львівщини. Спинюсь на природних ресурсах. Звичайно на цю тему виділеного часу зовсім недостатньо. За 5 хвилин можна лише сказати, оптимістичне чи песимістичне наше геологічне бачення перспектив. Безумовно – оптимістичне.
Що торкається нафти і газу то, незважаючи на значну виробленість родовищ обгрунтовано появляються нові об’єкти, що знаходяться під насувом Складчастих Карпат в так званому автохтоні і це зараз уже не теоретична ідея, а практична реальність.
Недавно відкрито досить крупне Лопушнянське родовище нафти з солідними дебітами до 300 т/добу. Свердловини пройшли всю товщу Карпат, там глибини 4,5 км, але таких об’єктів можемо очікувати багато. Геологічні запаси вуглеводнів на глибинах більше 4 км складають понад 50 млн.тон умовного палива. Проблема полягає лише в технічному обладнанні, що може швидко бурити на такі глибини.
Другим перспективним об’єктом – доповненням до ресурсної бази вуглеводнів – є неглибоко-залягаючі газові поклади, а також дорозвідка малих родовищ, експлуатація яких вважалась нерентабельною. В межах Львівщини – це родовище Гірське, Никловицьке, Макунівське, Сусолівське, Болехівське. Їх запаси орієнтовно складають 4 млрд. м3 газу. Пам’ятаємо, що введення їх в експлуатацію здешевить затрати на обладнання промислів, оскільки поклади знаходяться, по-перше, на рівнині, на невеликих глибинах (0,5 – 2,5 км) і сам регіон має розгалужену інфраструктуру нафто-газопроводів. Потрібні лише кошти, які б забезпечили проведення повного комплексу геологорозвідувальних робіт та дорозвідку родовищ. Позитивним в цьому плані є роботи, що ведуться спільним канадсько-українським підприємством "Дельта".
Третій резерв нафтовидобутку – це підвищення коефіцієнта нафтовіддачі пластів. Ми забираємо лише в кращому випадку – 30 % нафти, а 70 % залишається в надрах. Можна порахувати втрати, яких можемо позбутись, вклавши кошти на науково-дослідні та експериментальні роботи, що окупляться сторицею.
Друга галузь – вугільна. Незважаючи на її сучасну нерентабельність, національні інтереси диктують необхідність її збереження в складі паливно-енергетичного комплексу.
Львівсько-Волинський вугільний басейн вимагає реабілітації і модернізації вуглевидобутку, застосування нових технологій, освоєння нових блоків. Балансові запаси гумусового вугілля басейну складають близько 1,5 млрд. т. Це свідчить, що басейн ще далеко не вичерпав своєї потенційної потужності і при належній увазі може забезпечити паливом потреби промисловості і населення регіону.
При цьому пам’ятаємо, що гірничо-геологічні умови розробки вугільних родовищ Львівсько-Волинського басейну незрівняно кращі і безпечніші, ніж в Донбасі. Вугільні пласти знаходяться на глибинах 400-700 м, вони практично горизонтальні, породи підошви і покрівлі стійкі, заводненість низька. Потужна Червоноградська збагачувальна фабрика забезпечує високоякісне збагачення і сортову диференціацію вугілля. В цілому собівартість 1 тонни вугілля на 30 % нижча від донецького. Значно підвищити енергетичну перспективність басейну може застосування підземної газифікації вугілля на ділянках, непридатних для видобутку його шахтним способом.
Наш Інститут включений в національну програму "Мінеральні ресурси" і розробляє технологію видобутку вуглеводнів з некондиційних вугільних пластів з метою отримання синтетичного палива.
Особливої уваги заслуговує проблема шахтного метану. Інститут є ініціатором створення Державної програми "Метан". Основне завдання – довести, що шахтний метан з негативного фактору і ворога шахтарів може бути використаний, як цінна корисна копалина. Геологічні ресурси його у вугільних пластах Львівсько-Волинського басейну складають понад 20 млрд. м3 . Знову ж – необхідно лише обладнання.
Слід звернути увагу і на інші корисні копалини, що не повністю відображено в "Проекті Концепції стратегії розвитку Львівщини до 2015 р." Зокрема, калійні солі. Калій є головною складовою частиною мінеральних добрив. Без нього розвиток сільського господарства практично неможливий. Потреба України складає 1,3 млн. т оксиду калію на рік. Зараз промисловість держави забезпечує лише 10 %.
Ресурси калійних солей відомих родовищ та розвіданих площ складають біля 7,2 млрд. тон. Інститутом запропонована регіональна програма робіт "Калійні солі Українського Передкарпаття", що передбачає наукові методи прогнозу, розвідки і уточнення запасів та способів їх вилучення.
Проект Концепції стратегії розвитку Львівщини до 2015 року заслуговує на увагу й підтримку широкої громадськості. При належному доопрацюванні його можна буде кваліфікувати як першу спробу розробити концепцію і стратегію сталого розвитку регіону у відповідності з міжнародними вимогами, які закладено в "Порядку денному на ХХІ століття" та інших документах Конференції ООН з довкілля і розвитку, яка відбулася у Ріо-де-Жанейро у 1992 році (Ріо-92).
Важливо підкреслити, що в основу винесеного на обговорення Проекту закладено проголошений "Ріо-92" принцип сталого розвитку. Головна мета Проекту – підвищення добробуту та покращення якості життя населення.
Сильною стороною Проекту є те, що він розробляється спільними зусиллями місцевих органів державної влади і науковими інституціями. Це наближує майбутню стратегію розвитку регіону до реальних умов і дозволить забезпечити її реалізацію.
Заслуговує позитивної оцінки підхід авторів Проекту щодо відкритості документа і його широкого публічного обговорення. Подібні документи не можуть бути результативними в умовах кулуарного їх створення.
В цьому зв’язку варто згадати наскільки широким був процес публічного обговорення схваленої у 1987 році Генеральною Асамблеєю ООН доповіді "Наше спільне майбутнє", яка була підготовлена групою вчених і фахівців з різних країн світу під керівництвом Гро Харлем Брундтланд. Ця фундаментальна доповідь пройшла попередню апробацію публічними слуханнями в усіх регіонах планети, була поглиблена і збагачена ними. Пізніше вона лягла в основу прийнятих консенсусом 179 країн світу документів "Ріо-92". Нагадаємо, що документи "Ріо-92" залишаються засадничою основою глобального та регіонального сталого розвитку цивілізації у ХХІ столітті. Вони в повній мірі стосуються й України як держави та її регіонів.
Згідно з документами "Ріо-92" всі держави світу, в тому числі й Україна, повинні розробити та реалізувати свої національні і регіональні (в межах держави) стратегії сталого розвитку. Більшість розвинених держав світу вже розробили свої концепції і стратегії сталого розвитку, які схвалені національними парламентами. Це, до речі, зробили й наші найближчі сусіди – Польща та Росія. На жаль, в Україні досі ще не завершено і не схвалено Верховною Радою ні концепцію, ні, тим більше, національну стратегію сталого розвитку, що викликає критику України з боку світового співтовариства і применшує її міжнародний імідж.
На фоні сказаного підготовка проекту Концепції стратегії соціально-економічного розвитку Львівської області до 2015 року є дуже відповідальною акцією.
Не гаючи часу, ці документи варто, на наш погляд, ретельно обговорити в порядку публічних слухань не лише в обласному центрі – м. Львові, але й у районах області. Результати таких слухань слід було б опублікувати. Адже якісно підготовлена на високому фаховому рівні Концепція стратегії розвитку Львівської області може допомогти у належній підготовці подібних документів для інших регіонів України і, зрештою, для завершення розробки та прийняття національної Концепції стратегії сталого розвитку нашої держави.
А зараз кілька конкретних пропозицій щодо винесеного на обговорення проекту "Концепція стратегії розвитку Львівщини до 2015 року".
1. Керуючись принципом "мислити глобально – діяти локально", виконуючи вимоги документів "Ріо-92", відповідних розпоряджень Президента України (№ 372 від 21.12.2001 р.; № 385 від 8.11.2002 р.), його Послань до Верховної Ради України, постанови Кабінету Міністрів України № 621 від 28.04.2003 р., а також низки інших державних документів, проект "Концепція стратегії розвитку Львівщини до 2015 року" слід поділити на два документи. Один з них назвати "Концепція сталого розвитку Львівської області", другий – "Стратегія сталого розвитку Львівської області до 2015 року". Після обговорення та доопрацювання обидва документи треба затвердити рішенням сесії Львівської обласної Ради.
2. Для поглиблення змісту проекту Концепції стратегії сталого розвитку Львівської області необхідно повною мірою задіяти потенціал академічної та вузівської науки.
3. Погоджуючись з обґрунтованою і послідовною позицією академіка НАН України М.І.Долішнього, який стверджує, що в центрі таких документів повинна стояти людина з її потребами, у винесеному на обговорення Проекті необхідно посилити її еколого-економічну основу. Дана пропозиція обґрунтовується тим, що сьогодні і у майбутньому потреби людини у здоровому природному довкіллі – чистому повітрі, воді й інших компонентах природної системи – є такими ж фізіологічними потребами, як і потреби у традиційних економічних благах. Екологічні проблеми регіону повинні вирішуватися у процесі виробничої діяльності, а не після її завершення. Тобто акцент повинен ставитися на превентивні заходи щодо захисту природного життєвого довкілля та раціонального використання природних ресурсів, а не на заходи з відновлення деградованого природного довкілля.
4. В Концепції стратегії сталого розвитку Львівщини необхідно поставити завдання переходу вищих навчальних закладів регіону на підготовку фахівців, які спроможні вирішувати проблеми сталого розвитку у всіх їх складнощах. На цьому наголошуємо тому, що Генеральна Асамблея ООН оголосила період з 1 січня 2005 року десятиліттям освіти в інтересах сталого розвитку. Паралельно з адаптацією вищої освіти України до вимог Болонського процесу необхідно переходити на підготовку фахівців, які глибоко розумітимуть проблеми сталого розвитку і володітимуть необхідним еколого-економічним мисленням на противагу традиційному суто економічному мисленню.
5. В проектах документів слід більш чітко визначити пріоритетні галузі, підгалузі, підприємства і групи підприємств, на яких у період до 2015 року можна буде запроваджувати інноваційну модель розвитку.
6. Необхідно більш чітко виділити роль міста Львова та кожного району Львівської області у реалізації стратегії сталого розвитку регіону.
7. Одним із важливих завдань стратегії сталого розвитку Львівщини повинно бути будівництво доріг належної якості, які сьогодні перебувають у вкрай занедбаному стані. Без розв’язання цього завдання про сталий розвиток не може бути й мови.
8. Слід також передбачити в числі пріоритетних завдань стратегії сталого розвитку Львівщини рекреаційне використання природних ресурсів, зокрема, лісових.
У проектах концепції і стратегії сталого розвитку Львівщини необхідно більш детально показати роль і перспективи розвитку лісової галузі. У представленому для обговорення проекті цього не зроблено, очевидно з тих міркувань, що лісова галузь в Україні не є визначальною. Враховуючи екологічну роль лісів, поглинання ними вуглекислого газу і продукування атмосферного кисню, водорегулювання, захист ґрунтів від ерозії та інше, лісовій галузі слід приділити більше уваги і поставити її в ранг пріоритетних галузей соціально-економічного розвитку.
9. Структуру представленого на обговорення документа не можна вважати оптимальною. У ньому 47 сторінок займає теоретична частина і аналіз нинішнього стану економіки Львівської області і лише 12,5 сторінок – стратегічні цілі розвитку регіону. Стратегічні і оперативні цілі розвитку регіону до 2015 року повинні бути виписані більш детально.
Головний висновок з наших пропозицій полягає в тому, що концептуальною основою стратегії соціально-економічного розвитку Львівської області повинен стати принцип сталого розвитку, який визнано світовим співтовариством в якості ключового фактору подолання бідності, підвищення добробуту та якості життя населення.
Регіональна громадська організація "Конфедерація ділових кіл Львівщини" розглянула проект Концепції стратегії економічного і соціального розвитку Львівщини до 2015 року і висловила свої зауваження та пропозиції:
Розглянута Концепція, на нашу думку, не відображає цілого ряду аспектів, які є вагомими для розвитку регіону. Зокрема, відсутній логічний взаємозв’язок між ретроспективною аналітикою, що викладена в Концепції та напрямами розвитку регіону. Констатуються статистичні факти щодо зниження обсягів промислового виробництва, обсягів шкідливих викидів у навколишнє середовище та інше без аналізу причин та факторів, які зумовили такі зміни. Відповідно у програмній частині Концепції не відображено питань розвитку промисловості, а зокрема потенційних ринків і перспектив промислового комплексу на цих ринках. Аналогічним чином не відображено питання розвитку сільського господарства, його профілю, фермерського та підприємницького розвитку на селі. Недостатньо висвітлені питання перспектив демографічного розвитку, напрямів освіти та підготовки спеціалістів.
Крім зазначеного вище, значним недоліком розробленої Концепції є відсутність можливості ознайомлення з методологією, на якій вона грунтується. Методологія не викладена в Концепції та немає посилань на конкретні методологічні документи. Відсутні визначення основних термінів та понять, якими оперує дана Концепція. Відсутні посилання на джерела інформації. Не зазначено авторський колектив та його компетенцію.
РГО "Конфедерація ділових кіл Львівщини" бачить своїм завданням залучення до створення програми розвитку регіону широкого кола громадських організацій, об’єднань, провідних підприємств, роботодавців, усіх тих, хто буде безпосередньо впроваджувати в життя положення програми.
Пропонуємо спільно з авторським колективом провести ряд слухань Концепції серед членів РГО "Конфедерація ділових кіл Львівщини" з метою вдосконалення зазначеного документу. Із свого боку ми готові забезпечити відповідну аудиторію та конструктивні пропозиції.
|
