|
У Західному науковому центрі
Виступ голови Західного наукового центру НАН України і МОН України академіка НАН України Долішнього М.І. на зустрічі керівництва області з провідними науковцями Львівщини.
Особливо вагомим сучасним досягненням людства став перехід розвинутих суспільств до суспільства знань. Динамічний науково-технічний прогрес, глобалізація і інтеграція регіональних економік, міграція народів і разом з тим діяльність, направлена на збереження природного середовища, дозволяють усвідомити, як тісно переплетені між собою наука, техніка і процвітання держави. Наука, як діяльність, що генерує знання, стає специфічною областю творення з високим ступенем ефективності. Необхідність продукування і використання знань вимагає високого інтелектуального потенціалу наукових кадрів, який необхідно постійно розвивати і примножувати. Про це нещодавно йшла мова у виступі Президента України Л.Д.Кучми на науково-практичній конференції, присвяченій обговоренню "Стратегії сталого розвитку та структурно-інноваційної перебудови української економіки на 2004-2015 роки", виступі Прем’єр-міністра України В.Ф. Януковича на науково-практичній конференції та на сесії Загальних зборів Національної академії наук України, доповіді президента НАН України академіка НАН України Б.Є. Патона. на сесії Загальних зборів Національної академії наук України тощо.
Як показує аналіз стану та розвитку виробництва в Україні за останні роки, то вже намітилися певні позитивні тенденції, що дозволяє з оптимізмом дивитися нам у майбутнє. В нинішніх умовах лише виважена науково-технологічна та інноваційна політика можуть активно забезпечувати подолання проблем ресурсно- та енергозатратних виробництв, їхнього оновлення на підставі широкого впровадження високих технологій, забезпечення конкурентоспроможності вітчизняної продукції на внутрішньому та зовнішньому ринках. І, зокрема, для реалізації такої політики суттєво зростає роль різних інституцій наукового забезпечення соціально-економічного розвитку Львівської області.
У своєму виступі я коротко зупинюся на основних напрямах діяльності вчених Львівської області. Насамперед хочу зупинитися на характеристиці наукового потенціалу Львівщини та висловити певні міркування щодо роботи вчених на найближчу перспективу.
Львівська область характеризується достатньо великим у порівнянні з іншими областями України науково-дослідним потенціалом і займає 5 місце в країні по кількості докторів наук, 3 місце по кандидатах наук і 4 місце – за кількістю наукових установ.
У Львівській області функціонують 21 науково-дослідна установа Національної академії наук України, 20 вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівня акредитації та 39 навчальних закладів І-ІІ рівня акредитації, понад 50 галузевих науково-дослідних закладів. У м. Львові працюють 5 академіків НАН України та 20 член-кореспондентів НАН України, біля 680 докторів наук та понад 3,5 тис. кандидатів наук.
У Львівській області було виконано біля 1,4 тис. науково-дослідних робіт, що складало 3,4 % в межах країни, витрати на наукову та науково-дослідну діяльність становили 4 % в межах держави.
У науковій сфері Львівської області в кінці 2003 року працювало 8,4 тис. осіб. Найбільша кількість працівників науково-дослідної сфери зайнята в установах, які займаються дослідженнями у технічній галузі – біля 37 %, установах багатогалузевого профілю – 22,4 %, фізико-математичних – біля 14 %, сільськогосподарсько-аграрних – 6,7 %.
У 2003 році на наукові дослідження було затрачено понад 98 млн. грн. При цьому наукові дослідження виконуються переважно за рахунок їх замовників, зокрема біля 40 % за рахунок підприємств та державних організацій, з бюджетних коштів – біля 35 %. Простежується невелика, але зростаюча тенденція до зростання власних коштів підприємств у фінансуванні науково-дослідних робіт.
У 2003 році у Львівській області було отримано 293 патенти, опубліковано понад 15000 наукових праць, з них понад 60 % становили наукові статті.
На сьогодні у Львівській області знаходиться понад 40000 комп’ютерів, тобто 1,5 на 100 мешканців. Спостерігається тенденція до збільшення використання Інтернет-мережі.
У м. Львові функціонує Західний науковий центр НАН і МОН України. На сьогодні науково-координаційну роботу у науковому Центрі здійснюють 6 відділень наук, в складі яких функціонують 22 наукові секції. Відділення наук та наукові секції Західного наукового центру очолюють відомі вчені у різних галузях наук.
Вся діяльність вчених науково-дослідних установ Львівської області була спрямована на організацію наукового забезпечення вирішення актуальних проблем соціально-економічного, науково-технологічного, екологічного і духовного розвитку області, насамперед таких як: формування ефективної регіональної політики, системи управління соціально-економічним розвитком області, прикордонного співробітництва; розробка і впровадження інформаційних технологій і систем інформатизації області; створення і освоєння ресурсозберігаючих екологічно чистих технологій для потреб енергетики, приладо- та машинобудування, агропромислового комплексу, енергозабезпечення та енергозбереження; розробка і впровадження технологій зміцнення конструкційних матеріалів, розробка методів і засобів антикорозійного захисту трубопроводів та металевих конструкцій, підвищення нафто- та газовіддачі пластів на родовищах Прикарпаття, видобування метану з вугільних товщ; економічна реформа на селі, розробка нових ефективних технологій в сільськогосподарському виробництві і переробці сільськогосподарської продукції; синтез і пошук нових лікарських речовин, технології виробництва нових лікарських форм; раціональне використання та охорона природних ресурсів Карпат і прилеглих територій, екологічний аналіз і природоохоронна оцінка басейну рік Дністер, Західний Буг; збереження і відтворення народних промислів і ремесел, дослідження народно-традиційної і сакральної культури, мистецьких пам’яток регіону тощо.
Активізація будь-якого сектору економіки сьогодні неможлива без висококваліфікованого постійного наукового забезпечення, яке знаходить своє використання у комплексно-цільовому програмному підході до вирішення конкретних проблем області. Зокрема, це стосується "Регіональної програми: напрямки розвитку паливного комплексу західного регіону України", розробленої за участю представників академічної, вузівської та галузевої науки, розроблених Концептуальних засади розвитку аграрного сектору західного регіону України, ведеться робота щодо розробки Державної програми виробництва калійних добрив, постійно у полі зору вчених знаходяться екологічні проблеми регіону.
Хочеться відзначити участь наукових установ та провідних навчальних закладів протягом останніх років в Інвестиційних форумах, які проводить у м. Львові обласна державна адміністрація. В минулому році значно зріс якісний рівень запропонованих інноваційних розробок, які були представлені в салоні "Наука і інновації" в рамках інвестиційного ярмарку.
Велику увагу вчені області приділяють розвиткові міжрегіональних наукових та виробничих зв’язків. Виконується Угода про співробітництво Національної академії наук України і Львівської обласної державної адміністрації, Договір про співробітництво між Донецьким науковим центром й Радою ректорів вищих навчальних закладів Донецького регіону та Західним науковим центром й Радою ректорів вищих навчальних закладів Львівського регіону, Договір про співробітництво між Кримським науковим центром й Радою ректорів вищих навчальних закладів Криму та Західним науковим центром й Радою ректорів вищих навчальних закладів Львівського регіону, Угода про організаційні, та соціально-економічні засади розвитку співпраці Волинської, Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської, Рівненської, Тернопільської та Чернівецької областей в галузях господарського комплексу Західного регіону України на основі використання сучасних досягнень науки і техніки, взаємовигідної кооперації. Відповідно до підписаних угод були напрацьовані та затверджені відповідні програми співпраці, виконання яких вже принесло та приносить реальні практичні результати.
Налагоджена співпраця та обмін досвідом між регіонами України як на науковому так і адміністративному рівні сприяє впровадженню на територіях регіонів нових організаційних, економічних та інвестиційних проектів, що передбачають суттєве підвищення рівня використання наявних мінерально-сировинних ресурсів регіону, виробничого і демографічного (трудового) потенціалу на засадах взаємовигідної кооперації наукових установ, підприємств і організацій, облдержадміністрацій та автономій. На основі тісних міжрегіональних зв’язків відкриваються нові можливості щодо здійснення протекціоністської політики в межах чинного законодавства, збільшення обсягів товарообміну та розширення ринків збуту промислової та науково-технічної продукції. І, як результат, ми вже сьогодні бачимо поглиблення процесів ринкової трансформації, структурної перебудови економіки, вирішення проблем на основі спільних наукових програм, проектів напрямлених на вирішення соціально-економічних проблем та впровадження завершених наукових розробок. Ці питання часто обговорюються на спільних наукових конференцій. Зокрема, Західний та Донецький наукові Центри за підтримки Львівської та Донецької обласних державних адміністрацій у рамках виконання угоди про співпрацю спільно провели Всеукраїнську науково-практичну конференцію "Сучасні проблеми соціально-економічного розвитку регіонів України" (вересень 2002 р., Донецьк-Мелекіно) та у жовтні минулого року у м. Львові проведено Міжнародну науково-практичну конференцію "Регіональна політика: досвід Європейського Союзу та його адаптація до умов України" за участю провідних учених та фахівців з України, Німеччини, Польщі, Угорщини, Словаччини. Напрацьовані вченими матеріали, які брали участь у конференції, були напрямлені в Кабінет Міністрів України, дістали схвалення з боку Прем’єр-міністра України В.Ф. Януковича. Тобто ця конференція мала значний практичний вихід.
У червні минулого року спільно організовано та проведено міжнародну науково-практичну конференцію – виставку "Донбас-Ресурс" "Захист від корозії і моніторинг залишкового ресурсу промислових будівель і споруд та інженерних мереж".
В останній період активно на науковому рівні опрацьовується питання виробництва калійних добрив в Україні, яке пов’язує гірничо-хімічні комплекси двох областей: Львівської та Івано-Франківської.
І надалі вимагає рішучих дій питання кадрового забезпечення наукових установ, адже не секрет, що багато науковців залишають наукову діяльність та переходять у інші сфери. Вважаю зокрема, що на сьогодні ще недостатньо ми виконуємо рішення спільного засідання бюро Президії НАН України, колегії Львівської обласної держадміністрації щодо питання "Про стан і перспективи соціально-побутового забезпечення науковців НАН України м. Львова".
Насамперед це стосується забезпечення науковців житлом. Я звертаюся до Вас, Олександре Степановичу, щоб обласна державна адміністрація звернула особливу увагу на питання щодо забезпечення молодих талановитих науковців житлом. Я маю на увазі, зокрема, систему кредитування будівництва житла для молодих науковців. Ми б хотіли, щоб ця система не обходила боком Західний науковий центр, Асоціацію молодих науковців та спеціалістів Львівщини. Висловлюю побажання, щоб все-таки запровадити якусь нормальну систему, зокрема в забезпеченні житлом, для збереження і примноження молодого наукового потенціалу. Хіба не можна в системі будівництва житла передбачити якусь маленьку квоту для перспективних науковців (хоча б 2 %). Адже будівельні управління будують житло.
Мене дуже дивує, що наша міська управа якось безініціативно ставиться до проблем примноження і збереження наукового потенціалу Львова. Існує якась дивна позиція у міській управі. Чому вона не клопочеться про майбутнє інтелектуального потенціалу міста? У мене склалося таке враження, що все що стосується науки, обходить стороною міську управу. Це стосується і проблем землевпорядкування і землекористування наукових установ, і знову ж – проблем забезпечення житлом здібних молодих науковців.
У м. Львові, як і в Україні в цілому, спостерігається тенденція до старіння висококваліфікованих наукових кадрів. Ця проблема торкається не тільки підготовки кадрів вищої кваліфікації, але й проблеми поповнення наукових установ талановитою молоддю. Протягом останніх чотирьох років у Львівській області не було докторів наук молодше 31 року. У 2003 році кількість науковців віком понад 60 років склала біля 50 % від усіх науковців зі ступенем доктора наук
Поряд з тим мені приємно відзначити те, що ряд відомих учених м. Львова протягом останніх років були обрані членами-кореспондентами Національної академії наук України, яких рекомендували відомі наукові колективи: Павлюк С.П., Туниця Ю.Ю., Сибірний А.А., Ільницький М.М., Пташник Б.Й., Головко М.Ф., Дмитрах І.М.
За 2003 рік в складі авторського колективу за цикл робіт в галузі регіональної економіки двома вченими м. Львова (академік НАН України Долішній М.І., проф. Злупко С.М.) було отримано Державну премію України в галузі науки і техніки.
Премію ім. Пекаря С.І. НАН України за цикл робіт в галузі теорії твердого тіла в минулому році отримали професори Рудавський Ю.К., Токарчук М.В., Мриглод І.М.
Премію ім. Суботіна НАН України за монографію "Динаміка аномального магнітного поля Землі" отримали вчені Максимчук В.Ю., Городиський Ю.М., Кузнєцова В.Г.
Активно працює при Західному науковому центрі Асоціація молодих науковців і спеціалістів, займаючись питаннями, пов’язаними з розвитком мережі молодіжних наукових об’єднань, молодіжного житлового будівництва, створення цілісної системи заохочувальних стипендій, забезпечення робочими місцями випускників вузів. Неодноразово ці питання обговорювались на спільних засіданнях бюро Західного наукового центру із Радою ректорів вищих навчальних закладів Львівського регіону, представниками облдержадміністрацій, представниками молодих вчених. Результатом такої співпраці стала розроблена Програма роботи з науковою молоддю Львівщини на період 2002-2004 рр., яка вже виконується і передбачає значну низку заходів з виявлення, виховання та закріплення наукової молоді і охоплює здібну шкільну, студентську та наукову молодь. В минулому році розпочав свою роботу Центр роботи з науковою молоддю Львівщини.
Протягом трьох останніх років отримують 150 щорічних стипендій голови Львівської облдержадміністрації талановиті молоді вчені і спеціалісти і 30 стипендій – відомі учені, за що ми особливо вдячні облдержадміністрації.
Для всіх нас характерне глибоке розуміння того, що без формування високого духовного та морального рівня української нації, не можна досягнути передових позицій в соціально-економічному розвитку. В цьому аспекті надається особливу увагу соціогуманітарній сфері, розвитку конкретної особистості та розумінню її проблем і шляхам їх вирішення. Як Вам відомо, при Західному науковому центрі недавно було створено Інститут соціогуманітарних проблем людини, діяльність якого спрямована на дослідження впливу природних та суспільних факторів на розвиток людини та вирішення її проблем.
З кожним роком поглиблюється міжнародне співробітництво. Багато вчених Львівщини беруть участь у виконанні міжнародних грантів, в роботі престижних міжнародних конференцій, проходять стажування у відомих зарубіжних наукових центрах.
Багато уваги ми приділяємо популяризації досягнень учених західного регіону України. Було видано інформаційний проспект про Західний науковий центр, каталоги завершених наукових розробок учених західного регіону України, низку матеріалів науково-практичних конференцій, організатором або співорганізатором яких були наукові установи Львівщини. Недавно нами було започатковано видання щорічника до дня науки "Бюлетень наукового центру". Розроблено електронну версію інформаційно-пошукової системи щодо стану та аналізу інтелектуального потенціалу регіону. До 75-річчя з дня народження академіка Підстригача Я.С. було зініційовано наукове видання "Ярослав Степанович Підстригач: вчений, організатор науки, громадський діяч". З метою популяризації досягнень вчених при Західному науковому центрі започатковано видання рубрики "Провідні вчені західного регіону України" за окремими галузями: економіка та право, фізика і математика, медицина, технічні науки, сільськогосподарські науки, історія та філософія тощо. Частина рубрики уже надрукована, частину підготовлено до друку. Вчені наукових установ Львівщини багато виступають в засобах масової інформації (телебачення, радіо, преса) з проблемних питань розвитку науки в світі та Україні і, зокрема, в її західному регіоні.
На закінчення хотів би висловити впевненість, що лише спільними зусиллями інтелектуальної, управлінської, господарської еліти області через чітке бачення перспектив та пріоритетів регіонального розвитку ми зуміємо як напрацювати так і втілити в життя нові напрями та моделі, дійові механізми реалізації планів соціально-економічного розвитку нашого краю на ближню, середню та довгострокову перспективу.
Присутні на урочистому засіданні провідні вчені Львівщини подякували керівництву Львівської облдержадміністрації і Львівської обласної ради за привітання і підтримку і висловили сподівання на продовження ефективної співпраці.
За вагомі наукові досягнення, активну участь в науково-організаційній роботі, плідну працю з підготовки і виховання висококваліфікованих наукових кадрів ряд провідних науковців Львівщини було нагороджено Почесними грамотами Львівської обласної державної адміністрації і бюро Західного наукового центру.
|
|