Ювілеї

Оксана Іванівна Бодак – видатний кристалохімік

(з нагоди ювілею)

Дорогу в науку Оксана Бодак розпочала у 1964 році після закінчення хімічного факультету Львівського університету імені Івана Франка. За 38 років викладацької праці О. Бодак пройшла шлях від асистента, доцента, професора до завідувача кафедри неорганічної хімії. Після захисту кандидатської дисертації (1970 р.) і одержання вченого звання доцента прочитала для студентів-хіміків свою першу лекцію з неорганічної хімії. Надалі читала лекційні курси з кристалохімії та з основ кристалографії. В 1982–1996 роках вела основний лекційний курс кафедри – курс неорганічної хімії для студентів хімічного факультету. Зараз викладає спеціальні курси "Фізико-хімія твердого тіла та напівпровідників" і "Електричні та магнітні властивості" для студентів, які спеціалізуються на кафедрі неорганічної хімії. Приділяє велику увагу методичній роботі; за її участю опубліковано 20 навчальних і методичних посібників, а також підручник "Основи загальної хімії".

У докторській дисертації, захищеній у Києві в Інституті проблем матеріалознавства (1984 р.), О. Бодак провела ґрунтовний аналіз усіх відомих на той час систем із рідкісноземельними металами (понад 1600 систем). Встановила ряд важливих кристалохімічних закономірностей інтерметалічних сполук, структури яких належали до 141 структурного типу (27 типів відкрито О. Бодак). У 1989 році професора О. Бодак обрано завідувачем кафедри неорганічної хімії Львівського університету.

Її наукова діяльність була скерована на зміцнення Львівської кристалохімічної школи, заснованої ще в 60-их роках, яка згодом стала основним джерелом поповнення викладацького та наукового складу Львівського університету, а також інших вищих навчальних закладів західного регіону України висококваліфікованими неорганіками, кандидатами та докторами хімічних наук. З 1994 року, згідно з наказом Мінвузу України, О. Бодак керує Львівською науковою кристалохімічною школою.

Вже з 80-их років кафедра неорганічної хімії є провідною в Україні серед кафедр подібного профілю за рівнем і обсягом наукових досліджень в галузі кристалохімії інтерметалічних і комплексних сполук. У 1989 році серед викладачів кафедри неорганічної хімії було три доктори наук та 16 кандидатів наук. Сьогодні на кафедрі неорганічної хімії працює шість докторів і 20 кандидатів наук, що є запорукою високого рівня наукової та педагогічної діяльності кафедри. Усього 128 співробітників і аспірантів кафедри захистили кандидатські дисертації, а 14 – докторські дисертації в галузі кристалохімії. Випускники кафедри працюють у багатьох наукових центрах України, Росії, Австрії, Німеччини, Швейцарії, Франції, Португалії, Норвегії, Японії, США та Канади.

Окремої уваги заслуговує керівництво О. Бодак студентською науковою роботою. У науковому гуртку при кафедрі неорганічної хімії щорічно працює 40-45 студентів, тематика дипломних та курсових робіт яких охоплює питання синтезу та дослідження структури, магнітних і електричних властивостей інтерметалічних і комплексних сполук. Більшість студентів бере участь у студентських наукових конференціях і ще до закінчення навчання має наукові публікації. Про високий рівень підготовки молодих спеціалістів свідчить цей факт, що з 850 випускників кафедри неорганічної хімії згодом кожний шостий захистив кандидатську дисертацію, а 15 стали докторами наук. Активно працювали під керівництвом О. Бодак студенти М. Миськів, Б. Котур, В. Павлюк і В. Печарський, відомі тепер вчені, професори.

Доробком Львівської кристалохімічної наукової школи є понад 3,5 тис. наукових публікацій, 10 монографій та довідників, понад 20 обширних оглядових статей. Уперше на кафедрі вивчено взаємодію компонентів у понад 2200 потрійних металічних системах, побудовано 1010 діаграм фазових рівноваг, виявлено існування та встановлено кристалічну структуру 5100 сполук, відкрито 245 нових структурних типів. Вклад О. Бодак у досягнення кафедри великий: 730 публікацій, дві монографії, 11 оглядових статей, 110 нових структурних типів. Широко використовують вчені запропоновану О. Бодак систематику видів споріднення між структурними типами, систематику способів перетворення структурних типів.

При кафедрі успішно функціонує аспірантура та докторантура. Проф. О. Бодак – заступник голови спеціалізованої вченої ради Львівського університету по захисту кандидатських і докторських дисертацій. З 1987 по 1990 рік була членом експертної Ради з неорганічної хімії ВАК СРСР, а з 1998 по 2002 рік – членом експертної Ради з хімії ВАК України. Вона підготувала 32 кандидати хімічних наук і була науковим консультантом чотирьох докторських дисертацій.

Сьогодні співробітники кафедри працюють над виконанням п’яти держбюджетних тем, річний обсяг фінансування яких складає 140 тис. грн., і чотирьох колективних ґрантів з обсягом фінансування понад 150 тис. грн.

Кафедра підтримує тісні контакти з науковими та навчальними установами України, співпрацює з аналогічними кафедрами та науковими центрами і лабораторіями Росії, Польщі, Австрії, Німеччини, Швейцарії, Франції, Італії, США та інших країн. Проф. О. Бодак разом з доктором Ґ. Ефенберґом (Німеччина) опрацьовує матеріал для оглядового журналу "Red Book" – довідника для матеріалознавців. Зараз вона є співредактором цього журналу, в якому щорічно реферується 1000-1200 статей, опублікованих у 200-250 фахових журналах.

Плідною є співпраця кафедри з польськими науковцями, зокрема з Політехнічного інституту, Університету та Інституту низьких температур і структурних досліджень м. Вроцлав. У період з 1968 по 1972 роки у Вроцлавському політехнічному інституті та Інституті низьких температур і стуктурних досліджень О. Бодак проходила наукове стажування під керівництвом проф. В. Тшебятовського, президента Польської Академії Наук. Зараз з цими організаціями проводяться спільні дослідження в рамках колективного договору. На новому рівні відновилась співпраця з університетом ім. Марії Кюрі-Склодовської, де в 2001 році успішно розпочали роботу над виконанням кандидатських дисертацій чотири випускники кафедри неорганічної хімії Львівського національного університету імені Івана Франка. Впродовж багатьох років кафедра неорганічної хімії є постійним науковим партнером кафедри загальної хімії Московського державного університету імені М.В. Ломоносова; спільно виконуються наукові дослідження в рамках міжнародного проекту.

Кафедра неорганічної хімії була ініціатором і регулярно проводить Всесоюзні, а згодом Міжнародні конференції з кристалохімії інтерметалічних сполук (1971, 1974, 1978, 1983, 1989, 1995, 1999, 2002 роки), для участі в яких запрошуються провідні вчені багатьох країн.

Про актуальність наукових праць професора О. Бодак можна також судити з дуже високого індексу цитованості; посилання на її наукові публікації знайдено більше як у 2500 статтях. Тільки на одну з її перших наукових праць, про відкриття структурного типу CeNiSi₂, знайдено посилання в 31 науковій статті і встановлено утворення 209 представників цього типу.

За наукову, педагогічну та організаторську діяльність проф. О. Бодак одержала ряд почесних звань і нагород: Лауреат Всесоюзної молодіжної премії в галузі науки і техніки (1976); Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1984); Соросівський професор (1994); Почесне звання "Людина року" (2000). Вона є дійсним членом Міжнародної спілки кристалографів, членом редколегії журналу Вісник Львівського університету, редактором міжнародного реферативного журналу "Red Book", членом оргкомітетів багатьох міжнародних наукових конференцій, членом комітету Міжнародного центру порошкової дифрактометрії, головою секції хімії Західного наукового центру НАН України.

Оксана Бодак – одна із 2500 видатних жінок України, які за плідну і самовіддану працю, за трудові досягнення внесені до книги "Жінки України" (Бібліографічний енциклопедичний словник, 2001), поряд з 22 видатними жінками-хіміками України, 30 випускницями Львівського університету та 105 львів’янками.

У 2001 році Вченою Радою Львівського національного університету імені Івана Франка, Оксані Іванівні Бодак було присвоєно звання Заслуженого професора за особливі заслуги в розвитку науки і освіти, підготовці наукових кадрів вищої кваліфікації, довголітню плідну науково-педагогічну та громадську діяльність в університеті.

Євген і Роман Гладишевські