Аналітичний огляд, наукові повідомлення

Науковий поступ у національному книговиданні: стан і перспективи

В.Г. Ерн-Бешкевич
(в.о. голови правління ВАТ УНДІПП ім. Т. Шевченка)

Розвиток цивілізованого суспільства з його духовними, моральними, інтелектуальними і естетичними цінностями забезпечується зростаючим рівнем освіти, досягненнями науково-технічного поступу, збереженням та нагромадженням культурних і матеріальних національних надбань.

Скарбницею загальнолюдських і національних культурних цінностей упродовж історичного періоду формування цивілізованого суспільства була і залишиться книга. Національне книговидання має визначальний вплив на процеси державотворення, збереження, безпеку та суверенність держави, елітарність та незнищеність народу, як нації. В національному книговиданні поєднуються основоположні засади духовного збагачення та економічного розвитку і процвітання держави. Загальновідомо, що в розвинутих країнах світу національне книговидання знаходиться в трійці надприбуткових галузей господарювання.

З огляду на надзвичайну важливість цих характерних особливостей національне книговидання користується винятковим державним протекціонізмом в усіх країнах світу, пріоритетністю забезпечення умов найбільшого сприяння його розвою для формування національної еліти, гідної незалежної держави, і належного представництва у міжнародному співтоваристві.

Саме за ступенем усвідомлення розуміння, сприяння та реалізації владними структурами концептуальних засад і принципів державної політики за визначальними критеріями "великої тетради" (освіти, науки, культури, охорони здоров'я та їх першооснови національного книговидання) визначається орієнтація державницького курсу на неухильне поступальне державотворення або неминуче поступове державознищення.

Безпрецендентний кризовий стан українського національного книго­видання з прогресуючими тенденціями до повного занепаду зумовлено відсутністю державної протекціоністської політики, надмірною жорсткістю позиції державних економічних, фінансових, податкових і митних відомств, обмеженістю фінансування наукових досліджень, знищенням вітчизняного виробника, зростаючою дорожнечею і обсягами імпортування поліграфічних матеріалів, технологій і обладнання, невдалим довготривалим експеримен­туванням в недосконалості законодавчої, податкової, митної і, в цілому, економічної політики, некерованістю приватизаційними процесами, цілеспрямо­ваною на руйнацію видавничо-поліграфічного комплексу, ігноруванням ініціатив науковців та фахівців галузі щодо невідкладного нагального вирішення обгрунтованих заходів з державної підтримки національного книговидання, нестримною реорганізацією державної керівної структури з майже щорічною ротацією персоналу вищого ешелону галузевого управління.

І, як наслідок, втрата науково-технічного, сировинного та промислового потенціалу, вітчизняного виробництва, традиційно сформованих фахових колективів, різкий спад соціального рівня забезпечення людності, зростання заборгованості із заробітної плати, безробіття, міграція наукового і робітного люду закордон. Узаконене і нелегальне засилля (понад 90 %) імпортним обладнанням, матеріалами, технологіями і, надто, готовою друкованою продукцією, зокрема за надання іноземним країнам права на грифи для випуску навчальної літератури, зумовили цілковиту втрату вітчизняного ринку разом із щорічним надходженням мільярдних коштів до державного бюджету.

Функціонуючі в Україні понад 2000 поліграфічних підприємств, переважно оснащених морально і фізично зношеним устаткуванням, балансуючих на грані банкрутства, а також біля 2000 зареєстрованих видавництв, у здебільшому (понад 90 %) з приватною формою власності, лише поодинокі з яких спромоглися забезпечити випуск до 50-ти назв книжкової продукції державною мовою середнім накладом аж 1000 примірників, виживають за рахунок випадкових замовлень на видання комерційного призначення.

Введення нульової податкової ставки на додану вартість при створенні національної книги в Росії, Білорусі, Польщі та ще в 50-ти державах, пільгове оподаткування книговидання в решту країнах світу (наприклад, в Турції – 1 % проти 20 % в Україні) звело нанівець конкурентноздатність української книги.

В результаті собівартість випуску російської книги вдвічі, а білоруської – втричі нижча за витрати на виготовлення української книги.

В набагато скрутнішому стані знаходиться забезпеченість некорінної людності поліетнічного середовища України, окрім найбільш чисельної і найбільш крикливої національних меншин. За відносним показником – кількістю книг рідною мовою на українця впродовж останніх років припадає від 0,3 до 0,5 книжки, на представника за винятком згаданих, інших народностей ледь 0,05 при усталеній європейській соціальній нормі – 12-14 книг.

Результати дослідження номенклатури книжкової продукції за асортиментними групами з визначальними ознаками: тематика, цільове призначення, мова видання та позиціями: кількість назв, наклад, обсяг видань в приведеному аркушному обчисленні свідчать про тенденцію до значного щорічного зниження випуску науково-технічної та дитячої літератури (відповідно з 28,7 до 13,1 %% та з 5,2 до 2,5 %%) за Період з 1988 по 2002 р. Загальний обсяг випуску книжкової літератури, знизився на 64,7 %, зокрема в 1999 році обсяг випуску склав лише 12,6 % до базового періоду. Наклади видань, зокрема з художньої та дитячої літератури, знизились в 21-23 рази. Зниження накладів видань спричинило зменшення обсягів їх випуску у 29,3 рази. Забезпеченість в Україні художньою літературою рідною мовою на росіянина складає 0,1-0,35 книги, порівняно на українця 0,01-0,02 книги, або у 10-17,5 рази більше.

Зростає тенденція до концентрації випуску книжкової літератури на теренах з превалюючим російськомовним населенням, що спричинює занепад видавничо-поліграфічних та книготоргівельних комплексів в інших регіонах України. За результатами досліджень у 3-х областях України виготовляється біля 90 % книжкової продукції, в т.ч. у Києві і Київській області понад 63,3 %, у Донецькій – 15,8 %, у Харківській – 8,5 %.

Для порівняння у Херсонській – 0,02 %, Полтавській – 0,05 %, Миколаївській – 0,06 %, Чернігівській – 0,08 %, Рівненській – 0,08 %, Івано-Франківській – 0,09 %.

Потужний за науковим, фаховим, сировинним, промислово-виробничим потенціалом видавничо-поліграфічний комплекс Львівської області виготовляє лише біля 2,2 % від загального обсягу випуску книжкової продукції України.

Львів загальновизнаний історичний центр започаткування і розвитку українського книговидання. Саме тому, на початку 30-х років створені у колишній столиці Харкові Український поліграфічний інститут ім. І.Федорова (нині Українська академія друкарства) та Всеукраїнський науково-дослідний інститут поліграфічної промисловості – ВУНДІПП (нині ВАТ "УНДІПП ім. Т.Шевченка") переведено у 1945 році до Львова.

Впродовж понад 70-річної діяльності (дата заснування червень 1932 року) інститут виконує наукову тематику з вирішення проблем народногосподарських планів, комплексних міжгалузевих та галузевих програм, міжнародного співробітництва в царині книговидання.

З 1991 року інститут традиційно продовжує функції головної наукової організації з проблем науково-технічного поступу, координації науково-дослідних робіт на галузевому і міжгалузевому рівнях, а також з питань екології, стандартизації, охорони праці, техніко-економічного обгрунтування і нормативного забезпечення діяльності видавничо-поліграфічного комплексу України.

За ініціативою науковців інституту в 1992-1993 роках розроблено із залученням 11 відомств і основних галузей (нафтопереробна, хімічна, паперово-целюлозна, текстильна, металургійна та інші) народногосподарського комплексу, наукових установ та базових промислових підприємств (Львівський лакофарбовий завод, Запорізький алюмінієвий комбінат, Луцький пластмасовий завод, Тернопільський текстильний комбінат та інші) широкомасштабну "Державну програму розвитку національного книговидання та преси на період до 2000 року", затвердженій Указом Президента України від 28.02.95 р. за № 158/95.

В умовах недостатнього і несвоєчасного фінансування, значної заборгованості із заробітної плати інститутом досягнуто і продовжується виконання ряду важливих проблем з основних розділів Програми, концептуальними засадами якої передбачено організацію вітчизняного виробництва поліграфічних матеріалів, устаткування і прогресивних технологій, максимально можливого позбавлення українського видавничо-поліграфічного ринку від існуючого засилля імпорту.

В основу пропонованої на період до 2010 року тематики науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт інституту, як головної наукової установи галузі, покладено пріоритетні напрями, засади та принципи науково-технічного розвитку книговидання і преси, визначені у "Державній програмі" та розробленій Держкомінформом України "Концепції національної інформаційної політики".

Тематика науково-технічних заходів з реалізації державної політики у поліграфічній сфері охоплює розроблення та впровадження новітніх, в т.ч. комп'ютерних, технологій на додрукарських, друкарських та брошурувально-палітурних стадіях поліграфічного виробництва, технічне переоснащення галузі, зокрема регіональної поліграфії, на основі налагодження вітчизняного виробництва окремих видів поліграфічного устаткування, вдосконалення та широкого застосування способів офсетного, флексографічного та цифрового друку, створення та організації промислового випуску екологічно чистих поліграфічних матеріалів, переважно з вітчизняної сировини.

Належної питомої ваги у співвідношенні фінансового забезпечення основних напрямів науково-технічного розвитку поліграфічного виробництва надано вирішенню проблем екологозахисного спрямування, техніки безпеки, охорони праці, удосконалення і створення системи державних і галузевих стандартів, гармонізованих з міжнародними настановами, метрології та сертифікації, інформаційного, економічного та нормативно-технічного забезпечення галузі.

Структурну побудову запропонованого комплексу науково-технічних заходів з розвитку книговидання на період до 2010 року подано відповідно за розділами із зазначеним щорічних витрат та питомого співвідношення у загальному обсязі фінансування з врахуванням капітальних вкладень:

І. Створення та організація промислового виробництва вітчизняних поліграфічних матеріалів – 8180,0 тис. грн. (50,7 %) та 6,5 млн. дол. США;

II. Технічне переоснащення галузі – 3980,0 тис. грн. (24.6 %);

III. Стандартизація, метрологія, сертифікація в галузі – 1270,0 тис. грн. (7,9 %);

ІV. Екологозахисне забезпечення, техніка безпеки та охорона праці в галузі – 840,0 тис. грн. (5,2 %);

V. Інформаційне, економічне та нормативно-технічне забезпечення галузі – 1880,0 тис. грн. (11,6 %).

Загальна вартість реалізації науково-технічних заходів складає 16150,0 тис. грн. та 6.5 млн. дол. США, в тому числі науково-дослідних і дослідно-кон­структорських робіт – 11560,0 тис. грн., капітальних вкладень – 4590,0 тис. грн. та 6,5 млн. дол. США.

За свідченнями світової теорії і практики до визначальних напрямів науково-технічного поступу в розвинутих країнах належить створення та налагодження промислового випуску основних і допоміжних матеріалів переважно з вітчизняної сировини. Тому превалюючий обсяг бюджетного фінансування науково-дослідних робіт та капітальних вкладень на перспективу до 2010 року (50,7 %) та майже третина кошторисної вартості на 2003 рік (28 %) передбачено для створення та організації промислового виробництва вітчизняних поліграфічних матеріалів.

До наукових розроблень, поліграфічних матеріалів, призначених для поступового витіснення з українського ринку їх переважаючого імпортування, віднесено створення основних та допоміжних матеріалів для прогресивних способів офсетного та флексографічного друку, зокрема: термочутливого матеріалу для виготовлення друкарських, форм за схемою "комп'ютер – друкарська форма", світлочутливих. композицій, сенсибілізованих формних алюмінієвих пластин, матеріалу для друку без зволожування, гідрофільних сополімерних підшарів, проявників, очищувальної емульсії, матеріалів на основі принципово нової системи формування друкувальних елементів.

Важливого значення надано створенню та організації промислового тонажного випуску асортименту вітчизняних тріадних і кольорових фарб на основі використання екологобезпечних компонентів для друкування книжково-журнальної, образотворчої та газетної видів продукції на різнотипному поліг­рафічному устаткуванні.

Зростаючі тенденції розвитку флексографічного способу друку на найближчу перспективу зумовлюють необхідність розроблення фоточутливих матеріалів для виготовлення фотополімерних рельєфних форм, фотополімеризаційноздатних пластин, для друкування газет, термостійких фотополімерних штампів.

Важливою складовою в системі створюваних матеріалів визнано роз­роблення та організацію виробництва широкої номенклатури деталей для друкарських машин з нових еластомерів на основі екологобезпечних компонентів.

Пріоритетним напрямом науково-технічної політики визнано розроблення і реалізацію організаційно-технічних заходів з технічного переоснащення підприємств галузі на основі впровадження новітніх технологій, сучасного високопродуктивного устаткування та модернізації наявних виробничих потужностей.

В організаційно-технічних заходах за цим напрямом передбачено створення та виготовлення комплекту обладнання нового покоління на основі використання перспективної електроніки, оптики, лазерної техніки, сучасних комп'ютерних систем технічного, технологічного та програмного забезпечення основних і допоміжних процесів додрукарської, друкарської та завершальної стадій поліграфічного виробництва. Зокрема, створення систем комп'ютерного опрацювання видань, записування і відтворення оцифрованої інформації на формному матеріалі та безпосередньо в друкарській машині, розроблення та виготовлення багатоколірної рулонної ротаційної машини офсетного друку, вузько-рулонної машини флексографічного друку, технічних засобів і допоміжного обладнання поліфункціонального призначення для формних, друкарських, брошурувально-палітурних, оздоблювальних та пакувальних процесів. В ряді запропонованих організаційно-технічних заходах передбачено модернізацію існуючого парку машин для підвищення продуктивності поліграфічного устаткування і якості друкованої продукції, зокрема в умовах районних та міських друкарень.

До пріоритетних напрямів в комплексній програмі перспективної науково-дослідної тематики віднесено заходи з реалізації важливих урядових та відомчих доручень щодо належного вирішення проблем стандартизації, метрології та сертифікації в галузі, поетапного розроблення керівних державних, національних галузевих стандартів та нормативів з дотриманням настанов Міжнародних стандартів на заміну чинних до 01.07.07 р. нормативних документів колишнього СРСР.

До пріоритетних напрямів науково-дослідної тематики віднесено комплекс заходів для забезпечення, зростаючих вимог до підвищення рівня техніки безпеки, охорони праці, захисту довкілля від забруднень поліграфічного виробництва.

Належного значення з відповідною питомою вагою в загальному обсязі фінансування (11,6 %) надано комплексній тематиці з інформаційного, економічного та нормативно-технічного забезпечення, важливому напряму наукових досліджень з реалізації завдань підвищення результативності функціонування галузі книговидання.

З огляду на важливість вирішуваних інститутом науково-прикладних та організаційно-виробничих проблем, незадовільній стан українського книго­видання, зокрема в історичному центрі його зародження, актуальним на часі за кризової ситуації, обмеженості належного обсягу державного фінансування слід вважати створення "Регіональної програми розвитку видавничо-поліграфічного комплексу у Львівській області" з використанням наукового, промислового, сировинного, матеріально-технічного потенціалу Західного регіону України та можливим залученням інвестиційних асигнувань з коштів обласного та місцевих бюджетів для реалізації конкретних науково-технічних заходів, переважно з налагодження вітчизняного виробництва поліграфічних матеріалів, оснащення сучасною науково-вимірювальною, комп'ютерною технікою, оновлення основних фондів галузевих наукових установ і підприємств, заохочення широкого кола зарубіжних, державних і приватних організацій до користування послугами видавничо-поліграфічного комплексу Західного регіону.

За нашим переконанням до згаданих організаційно-технічних заходів доцільно віднести створення науково-виробничих дільниць з виготовлення:

1) сенсибілізованих пластин та допоміжних матеріалів для офсетного формного виробництва;

2) тріадних та кольорових фарб з використанням екологобезпечної зв'язувальної системи для друкування ілюстраційної продукції на пігментованих матеріалах;

3) нових еластомерів з екологобезпечних компонентів з програмованими властивостями для деталей поліграфічного устаткування;

4) комплексної системи устаткування поліфункціонального призначення для реставрації рідкісних видань, раритетів, архівної документації;

5) комплекту устаткування для брошурувально-палітурних та оздоб­лювальних процесів, механізації операцій книжково-журнального виробництва, нестандартного допоміжного обладнання для регіональної "малої" поліграфії;

6) організації на базі галузевої вимірювальної санітарно-промислової лабораторії інституту, акредитованих в системі УкрСЕПРО регіональної вимірювальної санітарно-промислової і регіональної випробувальної лабораторії поліграфічних матеріалів та друкованої продукції;

7) розроблення методичних матеріалів з обгрунтування інвестиційних проектів розвитку регіональної поліграфії, окремих підприємств і виробництв, інструктивної та нормативної документації;

8) розроблення пакетів документів та участь в регіональних соціологічних дослідженнях.

У разі зацікавленості в реалізації інвестиційних проектів з організації спільного. вітчизняного виробництва, інститут готовий надати всебічну інфор­мацію щодо обгрунтування доцільності створення, залучення закордонних фірм, вітчизняних споживачів продукції, орієнтовні обсяги імпортування, кошторисну вартість витрат, очікувані результати підприємницької діяльності.

Обгрунтований виважений підхід до надзвичайно важливої державної проблеми, реальна оцінка можливостей залучення до її вирішення потужного наукового, промислового і сировинного потенціалу Західного регіону, належного фінансового забезпечення в сучасних умовах посилення законодавчих, правових та економічних важелів системи регіонального управління створить необхідні передумови для розширеного відтворення традиційної для Львівщини галузі національного книговидання і спричиниться до безцінного духовного і суттєвого фінансового збагачення регіону та держави.