ЗІНЬ Едуард Анатолійович

Доктор економічних наук, професор. Завідувач кафедри регіонального управління Українського державного університету водного господарства та природокористування.

Службова адреса: 33000, м. Рівне, вул. Соборна, 11. Телефон 22‑10‑42.

Народився 20 жовтня 1935 року, місце народження – с. Степанівка Вінницького району Вінницької області.

Закінчив в 1957 р. Ленінградський інститут інженерів водного транспорту за спеціальністю “Економіка та організація водного транспорту”, кваліфікація – інженер-економіст.

Навчався в очній аспірантурі при кафедрі організації перевезень Ленінградського інституту водного транспорту в 1961-1964 рр.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук на тему "Исследование экономической эффективности способов организации перевалки навалочных грузов в речных портах" захищена в 1965 р.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук на тему "Эффективность использования водных ресурсов в народном хозяйстве" захищена в 1992 р.

Кандидат економічних наук – 1965 р., доцент – 1970 р., професор – 1991 р., академік Академії економічних наук України – 1993 р., академік Академії наук вищої школи України – 1997 р., член-кореспондент Української муніципальної академії – 1999 р., академік-секретар Відділення економіки Академії наук вищої школи України – 2002 р., член Науково-методичної комісії з менеджменту Міністерства освіти і науки України – 2000 р.

Нагороджений премією Мінвузу УРСР з врученням Почесного Знаку та Диплому Мінвузу УРСР – 1990 р.

Нагороджений медаллю "Ветеран труда" – 1990 р.

Основні напрямки наукової діяльності:

-  обґрунтування шляхів підвищення ефективності використання та охорони водних ресурсів України, дослідження та вдосконалення системи економічного управління водним господарством в умовах впровадження ринкових відносин у суспільстві, формування раціональної структури управління водним господарством, розробка методів прогнозування, планування, нормування, економічного стимулювання в сфері використання в народному господарстві водних ресурсів;

-  дослідження напрямів вдосконалення організаційної та економічної роботи в будівельних водогосподарських організаціях, підвищення ефективності капітальних вкладень у меліоративне будівництво;

-  запровадив використання економіко-математичних методів в техніко-економічних дослідженнях водогосподарських систем;

-  розробка теорії оптимального функціонування судноплавних систем, обґрунтування умов більш повного використання водних шляхів для забезпечення перевезень пасажирів та вантажів;

-  дослідження та вдосконалення системи управління автомобільним транспортом та організації його роботи в нових умовах господарювання.

Новим напрямком наукової діяльності є:

-  дослідження регіональної економіки та управління; обґрунтування шляхів вдосконалення системи регіонального управління та місцевого самоврядування;

-  обґрунтування напрямів ефективного використання природних та матеріальних ресурсів, на цій основі визначення шляхів розвитку окремих галузей регіональної економіки, покращення соціального стану населення.

Обґрунтування шляхів вдосконалення системи управління вищою школою, її економічного забезпечення; підвищення рівня підготовки фахівців в результаті розробки та впровадження нових методів навчання. Сформована концепція активізації навчального процесу. Досягнуті успіхи у впровадженні методів активного навчання та технічних засобів. Автор ділових ігор, прогресивної технології навчання. З результатами в методичній роботі вузу виступав на міжнародних, державних, регіональних конференціях і семінарах. Його методичні розробки використовуються в інших навчальних закладах.

За період роботи в УДУВГП забезпечив становлення та формування спеціальностей: економіка та організація водного господарства; бухгалтерський облік та аналіз у водному господарстві; адміністративний менеджмент; менеджмент організацій (управління в організаціях місцевого самоврядування); організація перевезень та управління на транспорті.

Результати наукової діяльності використані для обґрунтування звернення до Міністерства освіти і науки України про відкриття нової спеціальності "Регіональне управління і місцеве самоврядування" в складі напрямів вищої освіти.

Виступив ініціатором, організатором проведення трьох міжнародних науково-методичних конференцій з питань організаційно-методичного забезпечення підготовки фахівців для органів регіонального управління та місцевого самоврядування. Науковий редактор трьох збірників наукових праць учасників конференцій "Актуальні проблеми підготовки фахівців в умовах реструктуризації органів регіонального управління", які проведені в 2000 р., 2001 р., 2002 р.

Опубліковано 298 науково-методичних праць, в т. ч. кількість наукових публікацій – 170, монографій і посібників – 18, статей – 152.

Підготував 7 кандидатів наук, здійснює керівництво аспірантурою.

Основні наукові праці:

1.  Комплексное обслуживание флота / Под общей ред. Э.А. Зиня и К.С. Ляхова. – М.: Транспорт, 1974. – 18 п. л.

2.  Техническое нормирование: Учеб. пособие / Минречфорт РСФСР. НИИВТ. – Новосибирск, 1974. – 6 п. л.

3.  Расчет единого технологического процесса работы флота и смежных видов транспорта: Учеб. пособие / Минречфлот РСФСР. НИИВТ. – Новосибирск, 1975. – 5,5 п. л.

4.  Планирование работы флота: Учеб. пособие. – Новосибирск: Зап.-Сиб. кн. изд-во, 1976. – 10 п. л.

5.  Экономика и организация работы речного транспорта Сибири и Дальнего Востока. – М.: Транспорт, 1979. – 7,5 п. л.

6.  Эффективность использования капитальных вложений в водохозяйственном строительстве. – Киев: Будывельник, 1984. – 6 п. л.

7.  Эффективность использования капитальных вложений в мелиоративном строительстве. – К.: Урожай, 1988. – 7,5 п. л.

8.  Водні ресурси і розвиток економіки. – К.: Знання УРСР, 1987. – 3 п. л.

9.  Управление производством в водном хозяйстве / Под ред. Э.А. Зиня. – Киев: УМК ВО, 1990. – 13 п. л.

10. Теорія управління соціально-економічними процесами: навч. посібник / Рівне: УДАВГ, 1996. – 3 др. арк.

11. Водне господарство. Методи активного навчання: Навч. посібник / За ред. С.Т. Вознюка і Е.А. Зіня. – К.: ІЗМН, 1997. – 24 др. арк.