Світлої пам'яті видатного вченого Василя Івановича ПОХМУРСЬКОГО

2 серпня 1933 р. – 10 грудня 2023 р.

Західний науковий центр Національної академії наук України і Міністерства освіти і науки України із сумом повідомляє, що 10 грудня ц. р. на 91-му році пішов із життя відомий учений у галузі матеріалознавства та міцності матеріалів, багаторічний завідувач відділу фізико-хімічних методів зміцнення металів та заступник директора з науково-дослідної роботи Фізико-механічного інституту ім. Г. В. Карпенка НАН України, член-кореспондент НАН України.

ПОХМУРСЬКИЙ

Василь Іванович

Висловлюємо щирі співчуття рідним, друзям, колективу інституту та усій науковій спільноті у зв’язку з цією непоправною втратою.

Схиляємо голови у спільній скорботі.

Вічна пам'ять!

ПОХМУРСЬКИЙ Василь Іванович (02. 08. 1933, с. Бортків Золочівського пов. Тернопільського воєводства, нині Золочівського р-ну Львівської обл.) — матерiалознавець.

Доктор технічних наук (1972), професор (1973), член-кореспондент НАНУ (1990). Дійсний член НТШ (1995). Заслужений діяч науки і техніки України (1998). Державна премія України в галузі науки і техніки (2002). Премія імені Г. Карпенка АН УРСР (1989).

Закінчив Львівський політехнічний інститут (1956). Працював на виробництві; від 1961 — у Фізико-механічному інституті НАН України: від 1970 — завідувач відділу фізико-хімічних методів зміцнення металів, від 2015 — головний науковий співробітник, водночас 1991—2015 — заступник директора з науково-дослідної роботи, 2007—2021 — керівник Центру електронної мікроскопії та рентґенівського мікроаналізу. За сумісництвом викладав у Національному університеті «Львівська політехніка».

Засновник (1992) і президент Української асоціації корозіоністів. Наукова діяльність: фізико-хімічна механіка матеріалів, захист металів від корозії, зокрема теоретико-експериментальне дослідження корозійно-механічного руйнування металів і сплавів, розкриття його механізму, створення методів захисту від корозії та корозійної втомлюваності конструкційних матеріалів на основі оптимізації їх структури, застосування нових захисних покриттів та ін. методів поверхневого зміцнення.