Світлої пам'яті Миколи Миколайовича Войтовича

Західний науковий центр НАН України і МОН України, Відділення математики НАН України та Інститут прикладних проблем механіки і математики ім. Я.С.Підстригача НАН України з глибоким сумом сповіщають, що 11 липня 2020 року перестало битися серце відомого вченого-математика та педагога, доктора фізико-математичних наук, професора

Миколи Миколайовича ВОЙТОВИЧА

Він народився 23 травня 1940 року в селі Витчівка Зарічненського району на Рівненщині. Навчався у 1956-1961 роках за спеціальністю «обчислювальна математика» на механіко-математичному факультеті ЛДУ імені Івана Франка, після закінчення якого впродовж 10 років працював за направленням в Інституті радіотехніки та електроніки АН СРСР (м. Фрязіно Московської області). Там, під керівництвом професора Б. З. Каценеленбаума, сформувався його основний і визначальний напрямок наукових досліджень – розробка і застосування числових методів для розв’язування некласичних задач математичної фізики, за яким він підготував і у 1968 році захистив кандидатську дисертацію стосовно моделювання на ЕОМ нерегулярних хвилеводів.

У 1971 р. на запрошення тоді ще члена-кореспондента АН України Я.С. Підстригача повертається до Львова у Фізико-механічний інститут, з цього часу нерозривно пов’язавши свій життєвий шлях з Академією наук України. З 1973 р. продовжує працювати у Філіалі математичної фізики Інституту математики АН України та його Обчислювальному центрі, а потім у створеному на основі Філіалу Інституті прикладних проблем механіки і математики АН України, де він досягнув яскравих творчих наукових успіхів, захистив у 1982 р. докторську дисертацію, створив у 1984 р. науковий відділ числових методів математичної фізики, завідувачем якого був до 2017 р., і працював у ньому провідним науковим співробітником до останніх днів свого життя. Професор Войтович М.М. отримав високе визнання як педагог, очолюючи кафедру програмування (1989-1999 рр.) Львівського національного університету ім. Івана Франка.

На розвиток української науки М.М. Войтович віддав майже півсторіччя свого життя, створивши науковий доробок, який складає 9 монографій (3 з них опубліковані за кордоном) та понад 190 наукових праць. Усе, що виходило з-під його пера, відзначалося новизною та оригінальністю, викликало жваву дискусію, стимулювало розвиток подальших досліджень, які внесли вагомий внесок у поступ сучасної обчислювальної математики та її застосувань у теорії хвильових полів.

М.М. Войтович створив наукову школу з числових методів для розв’язування некласичних задач математичної фізики та їх застосувань, в межах якої сформувалися 3 доктори та 9 кандидатів наук. Був ініціатором проведення під егідою Міжнародного науково-технічного товариства IEEE щорічних Міжнародних наукових семінарів «Direct and Inverse Problems of Electromagnetic and Acoustic Wave Theory (DIPED)», які починаючи з 1995 року проводяться почергово у Львові та Тбілісі. Всі ці роки він незмінно очолював програмний та організаційний комітети семінару.

За вагомі наукові здобутки та підготовку наукових кадрів Войтович М.М. нагороджений почесними відзнаками НАН України, є лауреатом Державної премії України у галузі науки і техніки та премії ім. М.М. Крилова НАН України.

Раптова недуга і смерть застали його під час праці. Його життєвий шлях – взірець вірного і сумлінного служіння рідній землі та обраній справі. Друзі, колеги та учні Миколи Миколайовича з глибокою вдячністю пам’ятатимуть його яскраву постать, яка спричинила значний вплив на розвиток української науки.

Назарчук З.Т., Самойленко А.М., Кіт Г.С., Кушнір Р.М., Луковський І.О., Макаров В.Л., Перестюк М.О., Хруслов Є.Я., Зинюк О.Д., Пелих В.О., Токовий Ю.В., П’янило Я.Д., Чапля Є.Я., Максимчук В.Ю., Андрійчук М.І., Загороднюк А.В., Гачкевич О.Р., Кравчишин О.З., Кунець Я.І., Кучмінська Х.Й., Мартиняк Р.М., Марчук М.В., Михаськів В.В., Міщенко В.О., Николишин М.М., Петричкович В.М., Пляцко Р.М., Попович Д.І., Савенко П.О, Симотюк М.М., Торський А.Р., Чекурін В.Ф., Шопа В.М., Щедрик В.П., Яджак М.М., Дияк І.І., Савула Я.Г., Ярошко С.А., Каленюк П.І., Костробій П.П., Бербюк В.Є., Гафійчук В.В.