Інформація про виїзне засідання Ради Західного наукового центру НАН України і МОН України у Хмельницькому

Для Західного наукового центру вже стало доброю традицією проводити щорічні виїзні засідання Ради. За останні роки виїзні засідання відбулися у всіх областях Західного регіону України. На порядок денний завжди виносяться актуальні для області питання, які потребують наукового супроводу.

Із вітальним словом виступили: заступник голови Хмельницької обласної ради Лесков Валерій Олександрович, ректор Хмельницького національного університету Скиба Микола Єгорович, президент Хмельницької торгово-промислової палати Белякова Наталія Миколаївна, які наголосили на необхідності активної співпраці науковців і виробничників - як важливого чинника соціально-економічного розвитку країни.

Про перспективи та загрози розвитку наукової і науково-технічної сфери в Україні доповів голова Західного наукового центру академік НАН України Назарчук Зіновій Теодорович, який зазначив, що розвиток економіки нашої країни неможливий без якісної освіти та науки. В Україні за роки незалежності до критичного рівня знизився вітчизняний науково-технічний потенціал, наука істотно послабила вплив на соціально-економічний розвиток держави, що стало загрозою національної безпеки України.

Ми підтримуємо програму дій уряду в частині необхідності якнайшвидшого створення науковцям належних умов для досліджень, але проект бюджету на 2020 рік свідчить про протилежне. Тому для запобігання подальшої руйнації вітчизняної наукової сфери, відтоку кваліфікованих науковців і молодих учених за кордон, втрати визнаних наукових шкіл ключовими заходами є:

а) термінове розроблення Стратегії науково-технічного розвитку України з чітко окресленою метою, завданнями і часовими маркерами відповідно до основних цілей реформ в науці, освіті та економіці загалом;

б) якнайшвидше досягнення передбаченого чинним законодавством сумарного обсягу державних бюджетних коштів, що виділяються на наукову і науково-технічну діяльність, рівня 1,7% від внутрішнього валового продукту.

Про стан та перспективи розвитку альтернативної і традиційної енергетики в контексті Меморандуму про співробітництво бізнесу, влади і науки Хмельниччини виступив перший проректор Хмельницького національного університету член-кореспондент НАН України Войнаренко Михайло Петрович, який поінформував присутніх про тенденції розвитку відновлювальних джерел енергії у світі та перспективи і досвід їх використання в Україні. Зокрема, про реалізований Хмельницьким національним університетом проект облаштування на дахах університету сонячної електростанції. Така ідея виникла у викладачів кафедри телекомунікацій і комп’ютерно-інтегрованих технологій після візиту до Італійського національного центру енергетики і був поданий грантовий проект до посольства Швеції, але одна з головних умов участі — співфінансування сторін.

Тож за підтримки КМУ проект був реалізований. Максимальне споживання університету в зимовий сезон становить 750 кВт, і цілком реально спрогнозувати, що наш заклад зможе повною мірою забезпечити себе електроенергією за рахунок сонця. А влітку — навіть продавати її надлишок за «зеленим тарифом». Хмельницький національний університет став першим енергоефективним вищим державним закладом освіти, який встановив дахову сонячну електростанцію для заощадження електроенергії.

Про перспективи розвитку сонячної енергетики розповів професор, завідувач кафедри телекомунікацій та комп’ютерно-інтегрованих технологій Хмельницького національного університету Мартинюк Валерій Володимирович. Вчені університету розробили систему накопичення енергії двох типів: на акумуляторах і суперконденсаторі, а також - систему зв’язку, яка надає можливість в автоматичному режимі моніторити роботу станцій і споживання електроенергії в університеті. Крім цього, нині проведено активну роботу щодо створення системи відбору ефективної електроенергії — оптимізатор потужності. Тобто, якщо у звичайної панелі коефіцієнт корисної дії становить 14—15%, то з нашими оптимізаторами вони можуть віддавати удвічі більше.

Про перспективи розвитку малої гідроенергетики інформував присутніх Анатолій Андрійович Акімов, який наголосив, що в нашому регіоні є чудові розробки для впровадження ВДЕ, але для переходу від окремих експериментів до промислового використання необхідно спільними зусиллями всіх зацікавлених сторін, знайти чіткі відповіді на два запитання: по-перше, які проекти справді є ефективними, і по-друге, яким чином забезпечити фінансування кожного конкретного проекту або програми. Необхідно налагодити активну співпрацю з центральними та місцевими органами виконавчої влади, науково-дослідними інститутами та спеціалістами.

Про перспективи розвитку вітрової енергетики інформував присутніх завідувач кафедри енергетики Львівського національного аграрного університету Сергій Віталійович Сиротюк. Україна має значну перспективу розвитку вітроенергетики завдяки освоєнню вітрового потенціалу степових та гірських районів. У перспективі виробництво електроенергії шляхом створення та експлуатації вітроелектричних установок може становити 15-20% у загальному балансі електроенергії. Україна має достатній досвід проектування, будівництва, експлуатації та обслуговування вітрових електростанцій.

Наші науковці переконані, що комплексне використання енергії є більш ефективним, адже природна нерегулярність як то хмарність, безвітряність чи ніч, додають проблем. У Львівському національному аграрному університеті розроблено таку комплексну систему з відновлювальних джерел енергії. Зараз цю систему науковці успішно використовують для потреб наукових та виробничих лабораторій. Усе обладнання, яке використано науковцями університету для створення комплексної системи – вітчизняного виробництва.

Про перспективи розвитку біоенергетики та інших відновлюваних джерел енергії доповіла доцент кафедри менеджменту Хмельницького національного університету Миколюк Оксана Анатоліївна. Одним з найбільш перспективних альтернативних джерел енергії на сьогодні є тверда біомаса органічного походження, у тому числі - й рослинного. Виробництво енергії з відновлюваних джерел, включаючи біомасу, динамічно розвивається в більшості європейських країн. Цей напрямок об’єднує способи отримання енергії з відходів, біо-палива з рослин, використання нетрадиційних видів палива. Основною проблемою, яка перешкоджає широкому впровадженню технологій отримання енергії від побутових відходів є низька плата за захоронення сміття.

В обговоренні взяли участь і виступили:

- професор кафедри технології меблів та виробів з деревини Львівського національного лісотехнічного університету, Войтович Іван Герасимович;

- проректор з наукової роботи Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, д.т.н. Чудик Ігор Іванович;

- доцент кафедри  машин і апаратів, електромеханічних та енергетичних систем Хмельницького національного університету к.т.н., доц. Шпак Олександр Леонідович;

- член ради ЗНЦ НАН України і МОН України, вико­навчий директор Львівського обласного об‘єднання організацій роботодавців, к.т.н. Яворський Михайло Степанович.

Учасники заходу одноголосно підтримали і підписали Меморандум про співробітництво між Західним науковим центром НАН України і МОН України, Хмельницькою обласною адміністрацією і обласною радою та Хмельницьким національним університетом на 2020-2025 рр.

На завершення заходу відбулася екскурсія на ПС 110/10 кВ «Прибузька», яку провів доцент кафедри машин і апаратів, електромеханічних та енергетичних систем Хмельницького національного університету Олександр Леонідович Шпак. Підстанція розташована в центральній частині міста Хмельницького, що дозволяє значно підвищити надійність електропостачання споживачів центру міста та прилеглих районів.

ПС «Прибузька» обладнана автоматизованою системою управління технологічними процесами з виведенням інформації на монітор чергового диспетчера оперативно-диспетчерської служби. На підстанції встановлено імпортне обладнання 110 кВ та 10 кВ найкращих світових виробників, яке вперше використано в Україні, а силові трансформатори 110/10 кВ 2х16 МВА — вітчизняного виробництва. Для заживлення підстанції прокладено дві кабельні лінії 110 кВ з ізоляцією із зшитого поліетилену довжиною 2х1260 м. Підстанція, без перебільшення, є унікальною за своїми технічними рішеннями та відповідає рівню XXI століття.

За результатами обговорення Рада Західного наукового центру НАН України і МОН України прийняла відповідну ухвалу.