Візит лауреата Нобелівської премії миру професора Євгена-Зенона Стахіва до Львова

Упродовж 27 лютого - 2 березня м. Львів відвідав лауреат Нобелівської премії миру (2007), професор Євген-Зенон Євгенович Стахів – американський вчений українського походження – директор з міжнародних проектів Інституту водних ресурсів Корпусу інженерів армії США, інженер, доктор наук з водних ресурсів, професор, керівник інституту географії та екології університету Джона Гопкінса (Балтімор, США), лауреат Нобелівської премії Миру 2007 року.

Західний науковий центр НАН України і МОН України став першою науковою інституцією, яку відвідав відомий вчений Є.-З. Стахів. Директор ЗНЦ Олег Зинюк та директор Інституту прикладних проблем механіки і математики ім. Я. С. Підстригача НАН України, голова НТШ в Україні академік НАН України Роман Кушнір детально розповіли американському гостеві про Західний науковий центр, який створений та діє з метою підвищення ролі науки у розробленні та реалізації в Україні ефективної державної регіональної політики, забезпечення вирішення регіональних наукових, соціальних, економічних, екологічних та інших проблем. Для цього об’єднує зусилля вчених наукових установ, закладів вищої освіти, організацій та підприємств Західного регіону України, а саме - Волинської, Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської, Рівненської, Тернопільської, Хмельницької і Чернівецької областей.

Центр проводить наукову та науково-організаційну роботу в інтересах економіки та соціального розвитку Західного регіону України у співпраці із відповідними місцевими органами влади, а також залучає для цього фахівців з інших регіонів.

Провідний науковий співробітник Фізико-механічного інституту ім. Г. В. Карпенка (ФМІ) НАН України Володимир Кошовий розповів про результати останніх досліджень інституту з проблеми адаптивного управління екосистемами природних заповідних територій в умовах активізації природно-антропогенних чинників. Дослідження виконуються з використанням радіоастрономічної та екологічної науково-дослідної інфраструктури (декаметровий радіотелескоп УРАН-3, мережі наземного екологічного моніторингу, плавуча гідрофізична лабораторія тощо) Шацької експериментальної бази інституту, розташованої на території біосферного резервату ЮНЕСКО «Шацький», який  створений на основі Шацького націо­наль­ного природного парку і з 2012 р. входить до складу транскордонного (польсько-білорусько-українського) біорезервату ЮНЕСКО «Західне Полісся». Його територія суттєво впливає на формування мереж міграції біоти і клімату значної частини Європейського континенту та характеризується структурною склад­ністю екосистеми.

Взаємозв’язки між озерними, лісовими, болот­ними підсисте­мами, сільськогосподарськими угіддями та рекреаційними зона­ми є на­стільки складними, що застосування традиційних підходів до їх вивчення є малоефективним. Тому для дослідження стану еко­систем науковці ФМІ активно використовують сучасні технології і засоби космічного моніторингу, розробляють і вдосконалюють інформаційні технології оброблення даних дистанційного зондування Землі (ГІС біорезервату «Шацький»), стану середовища навколоземного простору (акустична модифікація іоносфери), об’єктів Сонячної системи (сонячно-земні зв’язки), ближнього та далекого космосу, зокрема і у рамках міжнародного наземно-космічного експерименту «JUNO».

Проведені дослідження дозволили об’єктивно оцінити можливі загрози розбудови другої черги родовища «Хотиславське» на території сусідньої Республіки Білорусь для каскаду Шацьких озер (надглибокий Хотиславський кар’єр розміщений у Малоритському районі Білорусі за 300 метрів до державного кордону і за 26 кілометрів від найглибшого озера України Світязь). Підкреслено, що подальша розбудова спричинить зниження рівня підземних і ґрунтових вод, внаслідок чого можуть деградувати унікальні озера і екосистеми Поліської зони.

Директор Карпатського відділення Інституту геофізики ім. С. І. Субботіна НАН України (КВ ІГФ) член-кореспондент НАН України Валентин Максимчук охарактеризував техногенно-геоекологічну ситуацію на території Стебницького калійного родовища.

Актуальність досліджень еконебезпечних процесів на території Стебницького родовища калійних солей загострилась у зв’язку з розвитком провальних явищ на території шахтного поля рудника № 2, де 30 вересня 2017 року утворилось провалля діаметром близько 300 м і глибиною до 40 м. Для діагностики стану геологічного середовища та оцінки небезпеки утворення карстових провалів КВ ІГФ виконало електророзвідувальні роботи методом становлення електромагнітного поля у ближній зоні (ЗСБ). Використовували апаратурно-методичний комплекс «Стадія», який розроблений у КВ ІГФ для розв’язання саме інженерно-геологічних задач. Досліджено стан геологічного середовища на ділянці дороги Східниця-Пісочне в діапазоні глибин – від 4 до 400 м., виявлено аномальні за електропровідністю зони – ділянки, охоплені карстоутворюючими процесами на глибині 10-50 м, які можуть привести до утворення провалля.

Нині КВ ІГФ проводить такі дослідження у широкому обсязі – з тим, щоб передусім охопити ділянки з об’єктами інфраструктури, поблизу населених пунктів. При цьому особливу увагу приділяють дамбі хвостосховища, у якій рівень розсолів наближається до критичного. Аналіз наявних геофізичних даних та отриманих результатів геофізичних досліджень дозволяють зробити висновок про реальну небезпеку активізації карстопровальних процесів на території Стебницького родовища калійних солей. Необхідно розробити програму дій, з відповідним фінансовим забезпе­ченням, стосовно діагностики стану геологічного середовища, моніторингу та прогнозування розвитку еконебезпечних геологічних процесів у регіоні.

Професор Євген-Зенон Стахів, виступаючи у ЗНЦ, подякував за запрошення відвідати Львів. Розповів, що він досліджує водні ресурси, спеціалізується на розробці методів управління водними ресурсами великих річкових басейнів і розробляє протиповеневий захист у зв’язку з кліматичними змінами. Неодноразово перебував в Україні, оцінюючи стан водного господарства країни, брав участь у міжнародному проекті «Україна – Молдова – транскордонний Дністер».

Євген-Зенон Стахів з 1989 року він був провідним спеціалістом у Міжурядовій групі експертів ООН щодо зміни клімату. У 2007 році ця організація отримала Нобелівську премію миру за зусилля, спрямовані на збільшення кількості знань про зміну клімату, що відбувається з вини людини, та опрацювання заходів, необхідних для боротьби з такими змінами.

Присутні обмінялися думками щодо проблем науки в Україні, а також мали змогу отримати відповіді на поставленні запитання та безпосередньо поспілкуватися з Нобелівським лауреатом Євгеном-Зеноном Стахівим.

Відповідно до програми візиту 28 лютого голова Львівської ОДА Олег Синютка зустрівся з лауреатом Нобелівської премії миру, доктором наук, професором Євгеном-Зеноном Стахівим. «Ви маєте дати право українцям гордитися вами. Ваша підтримка і ви є нам потрібні. Важливо, щоб молоді люди, перед якими ви нині виступатимете, відчули гордість, що вони українці. Ми маємо дати людям відчуття гордості за державу. Приємно, що українці не лише впізнавані в світі, а й стають драйверами розвитку міжнародної науки», – зазначив очільник Львівщини.

«Я і мої колеги-науковці ми працюємо для України, я контактую з українцями за кордоном. Ми підтримуємо український народ», - зазначив лауреат Нобелівської премії миру.

До 75-річчя від дня народження Євгена-Зенона Стахіва у Львові спеціально погасили маркований конверт.

Євген-Зенон Стахів уперше погасив маркований конверт штемпелем «Львів – відкритий для світу». І признався, що не очікував такої уваги до себе. Вперше він відвідав Україну у 1991 році як консультант Світового банку, допомагаючи Україні, зокрема Львову, вирішити проблему водних ресурсів.

28 лютого і 1 березня Євген-Зенон Стахів побував з ознайомчою метою у трьох львівських університетах – Львівському національному університеті імені Івана Франка, Національному університеті «Львівська політехніка» та Львівському торговельно-економічному університеті. Керівник прес-центру наукової журналістики ЗНЦ доцент Богдан Залізняк побував у перших двох – репортаж про ці події – у додатку.

• Нобелівський лауреат Євген-Зенон Стахів: «Альберт Ґор був духовним керівником цієї Премії»