Науковці Західного наукового центру взяли участь у «15-ій Українській конференції з космічних досліджень» Україна за останні десятиріччя не тільки зберегла за собою право залишатися в клубі космічних держав, але й утримується в першій десятці найбільш активних. Разом з тим вплив космічної діяльності на вирішення актуальних питань науково-технічного, соціально-економічного і освітнього розвитку українського суспільства, забезпечення національної безпеки не відповідає потенціалу космічної галузі.
Зазначені актуальні проблеми й низка інших опрацьовані дослідниками під час «15-ої Української конференції з космічних досліджень», яка проведена 24-28.08.2015 року на базі Одеського національного університету імені І. І. Мечнікова. В конференції, окрім представників вітчизняних академічних, освітніх та відомчих установ, традиційно взяли участь фахівці космічних секторів науки Польщі, Болгарії, Казахстану, Білорусі, Росії та ін.
Під час конференції представлені результати наукових досліджень у таких тематичних секціях:
- дослідження ближнього космосу (в тому числі Сонця, сонячно-земних зв’язків, магнітосфери, іоносфери);
- космічна біологія, медицина і науки про мікрогравітацію;
- астрофізичні та космологічні дослідження;
- прилади, матеріали та технології для космічних досліджень;
- космічні апарати та системи для космічних досліджень;
- дослідження в області ракетних технологій;
- наземні радіофізичні дослідження космосу;
- спостереження Землі з космосу.
Також у рамках конференції відбулися розширені круглі столи з актуальних проектів та міжнародні наради, зокрема, з колегами Казахстану та Польщі.
З передбачуваним інтересом з боку учасників конференції відбулися виступи ак. НАН України Ярослава Яцківа (директор Головної астрономічної обсерваторії НАН України) та чл.-кор. НАН України Олега Федорова (директор Інституту космічних досліджень НАН України–ДКА України) щодо проведення наукових досліджень Землі та космічного простору, розвитку космічної науки і техніки, космічних послуг та технологій, які обумовлюють розвиток національної економіки тощо.
Особливе зацікавлення викликала наукова доповідь українського астронома чл.-кор. НАН України Клима Чурюмова щодо досліджень комети Чурюмова – Герасименко (комету було відкрито у Києві 23 жовтня 1969 року Климом Чурюмовим) апаратом Європейського космічного агентства «Розетта» (Rosetta) та спускним апаратом «Філи» (Philae lander), призначеним для посадки на комету.
Жвавий практичний інтерес у вітчизняних та зарубіжних учасників викликали виступи заступника директора з науки Львівського центру Інституту космічних досліджень НАН України–ДКА України д.т.н. Валерія Корепанова та завідувача відділу, к.т.н. Віри Проненко, які доповіли про нові наукові матеріали з актуальних проблем космічних досліджень, техніки та технологій, отримані в їхній установі.
Результати наукових досліджень з обговорюваної тематики представили також колективи науковців Фізико-механічного інституту ім. Г. В. Карпенка НАН України, Інституту екології Карпат НАН України, Карпатського відділення Інституту геофізики ім. С. І. Субботіна, НАН України, Національного університету «Львівська політехніка», Астрономічної обсерваторії Львівського національного університету імені Івана Франка та ін.
Отримані науковцями результати, проведені узагальнення та висновки, зроблені під час роботи «15-ої Української конференції з космічних досліджень», сприятимуть ефективному використанню науково-технічного потенціалу України, реалізації можливостей, які надає космічна діяльність в інтересах зростання добробуту громадян, науки та інновацій, безпеки держави і в комерційних цілях.
|