В Інституті прикладних проблем механіки і математики імені Я.С. Підстригача НАН України (м. Львів) відбулася урочиста академія «Ювілеї двох поетів - Максима Рильського та Ліни Костенко»

У заході взяли участь науковці Західного наукового центру НАН України і МОН України та ІППММ. «Ми сьогодні зібралися, щоб відзначити ювілеї двох видатних українських поетів – Максима Рильського (19 березня – 120 років від дня народження) і Ліни Костенко (19 березня – 85-річчя), – розпочав її доктор-фізико-математичних наук, член-кореспондент НАН України Богдан Пташник, який не вперше ініціює проведення у своєму Інституті (ІППММ) літературних заходів. – Символічно, що в один день народилися ці два поети. Обидва – чесні, відважні і мудрі воїни в українській літературі. Сьогодні наша урочиста академія проходить в дещо сумний для України час: «з журбою радість обнялась». Але мусимо спростувати відому тезу – «коли говорять гармати, –музи мовчать». Нам сусіди так вчинили, що мусять звучати гармати, але мають звучати і музи».

З доповіддю виступив доктор філологічних наук, професор Михайло Гнатюк (ЛНУ ім. Івана Франка). Поезії Ліни Костенко та Максима Рильського звучали у виконанні працівників ІППММ – докторів фізико-математичних наук Богдана Пташника і Христини Кучмінської, вченого секретаря ЗНЦ кандидата технічних наук Валентини Корній, наукового співробітника ЗНЦ Галини Котерлин.

Від імені присутніх науковців організаторам і учасникам урочистої академії подякував директор ІППММ, доктор фізико-математичних наук, член-кореспондент НАН України Роман Кушнір, якого нещодавно було обрано головою Наукового товариства імені Т. Шевченка.

Дуже суголосними цьому непростому часові в Україні виявились, зокрема, такі поезії Ліни Костенко, як «Скіфська баба», «Болить мені», «Не треба думати мізерно», «Страшні слова, коли вони мовчать». Схвильовано реагували науковці на такі вірші Максима Рильського: «Слово про рідну матір», «Мова», «Франко», «На відкритті музею Лесі Українки».

Справді, маємо виховувати у собі почуття обов’язку – і в повсякденних справах, і в захисті українського духовного світу, як це почуття перейняв Максим Рильський від Івана Франка. А для того – черпати дух вільнолюбства з поетичних рядків Ліни Костенко, яка разом з іншими представниками шістдесятництва (Іваном Дзюбою, Іваном Драчем, Миколою Вінграновським) зробила цілий переворот у душах українців в шістдесятих роках вже минулого століття й опісля. Бо не маємо права «думати мізерно» (Л. Костенко).