Західний науковий центр НАН України та МОН України

У Західному науковому центрі

Хроніка
засідань бюро Західного наукового центру НАН України
та Міносвіти України в 2003-2004 рр.

1 липня 2003 року – розширене засідання бюро Західного наукового центру НАН України і МОН України за участю керівництва Львівської облдержадміністрації та Львівської обласної ради розглядало питань:

– про наукове забезпечення вирішення регіональних соціально-економічних проблем;

– науковий прогноз розвитку виробництва калійних добрив в регіоні;

– про створення при Західному науковому центрі Інституту соціогуманітарних проблем людини;

– про співпрацю наукових установ та закладів освіти західного регіону України з відповідними установами Республіки Казахстан;

– про хід виконання угоди про співпрацю між Західним та Донецьким науковими центрами НАН і МОН України і Радами ректорів обох регіонів.

У роботі взяли участь: голова Західного наукового центру НАН України та МОН України академік НАН України Долішній М.І., заступники голови Львівської облдержадміністрації Лукашик С.І. та Мельник В.П., заступник голови Львівської обласної ради Федак Т.В., В.О. Рибінок, голова правління ВАТ "Концерн-електрон", В.І. Похмурський, член-кор. НАН України, заст.директора Фізико-механічного інституту ім. Г.Карпенка НАН України, І.І.Зозуля, голова правління ВАТ "Гірхімпром". М.І.Яковлєв, директор Стебницького державного гірничо-хімічного підприємства "Полімінерал", М.В.Хабер, Калуський хіміко-металургійний комбінат (концерн" Оріана"), В.І.Поліщук, директор Калуського хіміко-металургійного комбінату (концерн "Оріана"), О.М.Ковальов, заступник директора Інституту прикладної математики і механіки (м. Донецьк), члени бюро Західного наукового центру.

У своїй доповіді "Про наукове забезпечення вирішення регіональних соціально-економічних проблем" голова Західного наукового центру академік НАН України Долішній М.І. окреслив необхідність та основні критерії розробки Стратегії розвитку Львівщини. Подібні програми уже розроблені і затверджені на Харківщині, Тернопільщині та Донеччині. Перебуваючи з робочим візитом на Львівщині Прем’єр–міністр України В.Ф.Янукович наголосив на ключових питаннях, які є вкрай важливими для нашої області. Це, зокрема: проблеми гірничої хімії (Стебник, Яворів, Розділ), проблеми енергетичного сектору – стан вугільної галузі (м. Червоноград), Добротвірської ТЕЦ-2; проблеми водопостачання м. Львова (виконання муніципального проекту); будівництво на концесійній основі дороги Краковець-Львів; екологічні проблеми м. Борислава; розвиток транскордонного співробітництва; розвиток аграрного, малого та середнього бізнесу тощо. Ці питання повинні зайняти чільне місце в Стратегії розвитку Львівщини. Академік НАН України Долішній М.І. наголосив, що треба в стислий термін об’єднати зусилля наукових установ та владних структур для завершення розробки Стратегії соціального та економічного розвитку Львівщини до 2011 року.

Особливої уваги заслуговує питання транскордонного співробітництва. Академік Долішній М.І. запропонував Львівській обласній державній адміністрації виступити з ініціативою перед Кабінетом Міністрів України щодо розробки Концепції державної політики у сфері транскордонного співробітництва та Державної програми розвитку транскордонного співробітництва. Теж він відзначив, що необхідно створювати спільні інститути з прикордонними країнами для вивчення і правильної оцінки нашої історії, конфліктних моментів з метою запобігання політичних спекуляцій на порубіжній конфліктності, які мали місце при оцінці подій на Волині 1943 року. Один із таких українсько-польський інститут практично вже створено.

Наступна проблема, на якій наголосив М.І.Долішній – Карпатський регіон, де накопичилась низка завдань соціально-економічного плану, серед яких: ефективне використання природно-ресурсного потенціалу, нафтогазових та мінерально-сировинних ресурсів, загострюється питання пов’язане з міграційними процесами, зайнятістю населення, не ліквідовані екологічні проблеми, які мають міждержавний характер. Тому особливо важливим є проведення комплексних наукових досліджень для розробки Концепції та Комплексної програми сталого розвитку Українських Карпат в рамках Карпатської конвенції. При цьому розробка запропонованої концепції та програми повинна здійснюватися у тісній співпраці з регіональними органами влади.

У виступі заступник голови облдержадміністрації Лукашик С.І. у виступі зазначив, що вимагають вирішення наслідки господарювання часів радянської влади – нині екологічно-небезпечні об’єкти гірничо-добувних підприємств Стебника, Яворова та Калуша. На консервацію та екологічні заходи з бюджету щорічно виділяються значні кошти, які могли б піти і на розвиток науки, і на соціальну сферу. Ще багато підприємств машино- та приладобудування не налагодили нормальної роботи. За роки простою та приватизації підприємств втрачені ринки збуту, кваліфіковані кадри. Лукашик С.І. висловив переконливе побажання, щоб всі важливі рішення приймалися владою після експертизи науковців – фахівців даної проблеми.

Заступник голови обласної ради Федак Т.В. відмітив, що владі слід тісніше співпрацювати з науковцями у вирішенні проблем регіону. Необхідно оцінити фінансові потоки, раціонально використовувати кошти, визначити наявний матеріально-технічний та науковий потенціал. І вже на основі отриманих висновків визначати стратегію розвитку територій. З цією метою при Інституті регіональних досліджень створено Центр просторового розвитку.

В.І. Похмурський, член-кор. НАН України, заст. директора Фізико-механічного інституту ім. Г.Карпенка НАН України наголосив еколого небезпечних об’єктах, які вимагають оцінки залишкового ресурсу та міцності.

У доповіді голова правління ВАТ "Гірхімпром" І.І.Зозуля зазначив, що єдиним осередком калійної галузі в Україні був і є західний регіон – Стебник та Калуш. На даний час гірничо-добувна галузь цих районів є об’єктом підвищеної екологічної небезпеки. Держава щорічно витрачає великі кошти на консервацію та еколого-запобіжні заходи, в той час як імпортні добрива заполонили наш ринок. Серед пріоритетних завдань бачиться: зміна механізму розподілу коштів, затвердження проекту консервації, виділення коштів на реструктуризацію підприємств і орієнтація їх на виробництво калійних добрив, а не лише на поточні антиаварійні заходи.

В основі відновлення та розвитку виробництва калійних добрив має бути покладено реальний науковий прогноз, який торкався б як технологічної так і економічної сторони вирішення цього питання. Необхідно надати підприємствам поштовх для відновлення роботи. Для цього в першу чергу доопрацювати Програму "Калій України" та надати їй державний статус з відповідним фінансуванням та контролем.

У виступі заступника голови правління ВАТ "Оріана" Хабера М.В. наголошувалося на важливості калію для рослинництва та життєдіяльності людини. Нестача калію в грунті приводить до підвищення рівня нітратів у рослинництві та рості серцево-судинних захворювань. При потребі сільського господарства 1,5 млн. тон в рік в Україні вноситься лише 60 тис.тон. калійних добрив, що негативно відбивається на врожайності культур та здоров’ї населення.

У доповіді професор В.П. Мельник висунув пропозицію створити при Західному науковому центрі Інституту соціогуманітарних проблем людини, який би досліджував зміни світогляду та культури людини під дією техногенних факторів.. Він наголосив на консолідації зусиль вчених щодо розробки Концепції створення такого інституту.

В.Кожан, почесний консул Республіки Казахстан в м. Львові наголосив на зацікавленості казахської сторони в підготовці фахівців нафтогазового комплексу та сільського господарства на базі вузів західного регіону України. Тіснішої співпраці потребують діючі в Казахстані Український культурний центр та українська гімназія. Пропонувалося всім зацікавленим установам прийняти участь в Україно-Казахському бізнес-форумі, який відбудеться восени цього року в Трускавці.

Директор Західного наукового центру НАН і МОН України І.С.Дуцяк відмітив певні здобутки по даному питанню, зокрема у співпраці наукових установ та обміні досвідом, завершується організаційна робота щодо проведення спільної Міжнародної наукової конференції "Регіональна політика: досвід ЄС та його адаптація до умов України". Наголосив на необхідності активізації горизонтальних зв’язків між науковими установами та особливо закладами вищої освіти обох регіонів відповідно до положень Програми співпраці.

В обговоренні взяв участь представник Донецького наукового центру член-кореспондент НАН України О.М. Ковальов, який відмітив окремі аспекти наукових контактів вчених обох регіонів, направлених на вирішення важливих соціально-економічних та науково-технічних проблем, наголосив на необхідності тіснішої співпраці молодих науковців та студентської молоді.

За результатами засідання Бюро Західного центру прийняло ухвалу з призначенням відповідальних осіб за виконання рішень по кожному обговорюваному питанню:

а) з розгляду питання "Про наукове забезпечення вирішення регіональних соціально-економічних проблем":

Вважати основним завданням наукових установ Західного наукового центру НАН і МОН України в стислі строки (до кінця третього кварталу ц.р.) розробити Стратегію економічного і соціального розвитку Львівщини до 2011 р.

Просити Львівську обласну державну адміністрацію підтримати ініціативу Західного наукового центру НАН і МОН України та звернутися з відповідним клопотанням до Президії НАН України та Кабінету Міністрів України щодо проведення комплексних наукових досліджень для підготовки Концепції та Державної програми розвитку транскордонного співробітництва, а також розробки Концепції та Комплексної програми сталого розвитку Українських Карпат в рамках Карпатської конвенції.

Західному науковому центру НАН і МОН України:

а) спільно з Львівською обласною державною адміністрацією активізувати роботу щодо організаційного та фінансового забезпечення виконання програми співпраці Львівської облдержадміністрації та Національної академії наук України;

б) за участю відповідних структурних підрозділів Львівської обласної державної адміністрації до 1.09.03 р. розробити заходи щодо посилення інноваційної діяльності в області;

в) порушити клопотання перед Львівською обласною радою щодо передбачення в бюджеті на 2004 р. окремим рядком коштів для наукового забезпечення вирішення соціально-економічних та науково-технічних проблем області, у тому числі підвищення розміру стипендій голови Львівської обласної державної адміністрації відомим і молодим ученим.

Контроль за виконанням даної частини ухвали покласти на в.о. директора наукового Центру Дуцяка І.С.

б) з розгляду питання "Науковий прогноз розвитку виробництва калійних добрив в регіоні":

Інформацію, викладену у доповіді голови правління ВАТ "Гірхімпром" Зозулі І.І. взяти до відома та відзначити її наукову та практичну цінність.

Враховуючи важливість підвищення родючості земель, поліпшення якості сільськогосподарської продукції, екологічної ситуації в західному регіоні України звернутися з пропозицією до Президії НАН України розглянути на своєму засіданні питання щодо комплексного наукового забезпечення виробництва калійних добрив.

До 20 липня ц.р. підготувати та направити до Президії НАН України необхідні матеріали для розгляду (за участю представників Мінпромполітики, Мінекології, Мінагрополітики, Мінекономіки, Мінфіну) у формі наукової доповіді питання щодо наукового забезпечення виробництва калійних добрив в Україні. Доповідачами з даного питання на засіданні Президії НАН України призначити голову правління ВАТ "Гірхімпром" Зозулю І.І. та заступника голови правління ВАТ "Оріана" Хабера М.В.

Контроль за виконанням даної частини ухвали покласти на заступника голови наукового Центру член-кореспондента НАН України Похмурського В.І.

в) з розгляду питання "Про створення при Західному науковому центрі Інституту соціогуманітарних проблем людини":

Підтримати створення при Західному науковому центрі Інститут соціогуманітарних проблем людини".

До 1 вересня 2003 року розробити Концепцію створення Інституту соціогуманітарних проблем людини.

Для розробки Концепції створити робочу групу у складі:, Ісаєвич Я.Д. (голова), Мельнику В.П., Павлюк С.П., Вакарчук І.О., Рудавський Ю.К., Зіменковський Б.С., Бокотей А.А., Возницький Б.Г., Герцик М.С., Дурняк Б.В., Гудзяк Б.О., Туранський Ю.П., Козявкін В.І., Давимука С.А., Злупко С.М.

Питання розглянути повторно у вересні місяці ц.р.

Контроль за виконанням даною частини ухвали покласти на затупника голови наукового Центру академіка НАН України Ісаєвича Я.Д.

г) з розгляду питання ""Про співпрацю наукових установ та закладів освіти західного регіону України з відповідними установами Республіки Казахстан":

До 1.08.03 р. розробити заходи щодо налагодження співпраці установ Західного наукового центру з відповідними установами Республіки Казахстан.

До 20.07.03 р. Івано-Франківському національному технічному університету нафти і газу, Національному університету "Львівська політехніка", Львівському національному університету ім. І. Франка, Львівському державному аграрному університету, Львівській державній академії ветеринарної медицини ім. Гжицького, Інституту регіональних досліджень НАН України подати у Західний науковий центр пропозиції щодо співпраці з відповідними установами Республіки Казахстан.

Представникам Західного наукового центру взяти участь в роботі спільного українсько-казахстанського бізнес-форуму (осінь ц.р.).

Контроль за виконанням даної частини ухвали покласти на заступника голови наукового Центру члена-кореспондента НАН України Павлюка С.П.

д) з розгляду питання ""Про хід виконання Договору про співпрацю Західного та Донецького наукових центрів НАН і МОН України і Радами ректорів обох регіонів":

Виконання договору про співпрацю Західного та Донецького наукових центрів НАН і МОН України і Радами ректорів обох регіонів та Програми співпраці вважати задовільним.

У жовтні ц.р. провести у м. Львові спільне засідання бюро Західного та Донецького наукових центрів НАН і МОН України з розгляду питання щодо обміну досвідом у формуванні комплексних цільових програм в обох регіонах та розвитку інноваційної діяльності.

До 1.09.03 р. завершити організаційну роботу щодо проведення спільної Міжнародної наукової конференції "Регіональна політика: досвід ЄС та його адаптація до умов України".

Активізувати розвиток горизонтальних зв"язків між науковими установами та закладами вищої освіти обох регіонів відповідно до положень Програми співпраці.

Контроль за виконанням даної частини ухвали покласти на в.о. директора наукового Центру Дуцяка І.С.

15 вересня 2003 року – засідання бюро Західного наукового центру НАН України і МОН України з розгляду питань:

– про підготовку матеріалів на засідання Президії НАН України щодо розробки Державної програми комплексного виробництва калійних добрив в Україні;

– про створення Інституту соціогуманітарних проблем людини.

– затвердження кандидатур відомих і молодих вчених на одержання стипендій голови Львівської облдержадміністрації

Серед присутніх: голова Західного наукового центру НАН України та МОН України академік НАН України Долішній М.І., В.О. Рибінок, голова правління ВАТ "Концерн-електрон", В.І. Похмурський, член-кор. НАН України, заст.директора Фізико-механічного інституту ім. Г.Карпенка НАН України, І.І.Зозуля, голова правління ВАТ "Гірхімпром". М.І.Яковлєв, М.В.Хабер, Калуський хіміко-металургійний комбінат (концерн" Оріана"), декан філософського ф-ту ЛНУ ім.І.Франка професор Мельник В.П., члени бюро Західного наукового центру.

У доповіді голова правління ВАТ "Гірхімпром" І.І.Зозуля дав інформацію про підготовку матеріалів на засідання Президії НАН України щодо розробки Державної програми комплексного виробництва калійних добрив в Україні та зазначив, що Україна володіє унікальним і одним з найбільших у світі Прикарпатським родовищем полімінеральних калійних добрив (Стебник, Калуш), які на відміну від родовищ інших країн містять сульфатні калійно-магнієві солі. Прикарпатські калійні руди переробляються вже близько сторіччя і лише в останні роки експлуатація цього багатющого родовища припинилася. В загальному розвідані запаси сульфатних калійних руд на Прикарпатті становлять 7,6 млрд. т.

Починаючи з 1998 року калійні добрива вносяться в грунти в мізерних кількостях (на 1 га ріллі вноситься лише 1 кг калію при потребі 50-60 кг), що створило сталий від’ємний баланс вмісту калію в грунтах України. Різке виснаження і деградація грунтів (тільки зернові культури щорічно виносять з грунту до 2 млн. т поживних речовин) призводять до падіння врожайності сільськогосподарських культур, що може протягом найближчих 3-4 років призвести до продовольчої проблеми в Україні та загрожуватиме її національній безпеці. Українські аграрники вже сьогодні потребують внесення в грунт щорічно до 644 тис. т калію в 100 % виразі, а перспективна потреба складає до 1,5 млн. т в рік. Для часткового забезпечення калійними добривами сільськогосподарські виробники України здійснюють закупівлю їх за валюту (по 50-60 дол. США за тонну) в невеликому обсязі за кордоном (41,1 тис. т) в той час коли собівартість 1 тонни добрив власного виробництва складає 8-10 дол. США.

В основі відновлення та розвитку виробництва калійних добрив має бути покладено реальний науковий прогноз, який торкався б як технологічної так і економічної сторони вирішення цього питання. Необхідно надати підприємствам поштовх для відновлення роботи. Для цього слід створити "Державну програму виробництва калійниих добрив поліфункціонального призначення" з відповідним фінансуванням та контролем виконання. До розробки повинні бути залучені провідні установи гірничо-хімічної галузі та кваліфіковані спеціалісти по даній проблемі.

Виходячи з вищенаведеного вважаю за доцільне звернутися до Мінпромполітики, Мінфіну, Мінекономіки, Мінекоресурсів та Національній академії наук України щодо розробки Державної програми виробництва калійних добрив та передбачити в Держбюджеті України на 2004 рік кошти для її розробки, а також реалізації запланованих на 2004 рік робіт.

У співдоповіді заступника голови правління ВАТ "Оріана" Хабера М.В. наголошувалося на важливості калію для рослинництва та життєдіяльності людини. Нестача калію в грунті приводить до підвищення рівня нітратів у рослинництві та рості серцево-судинних захворювань. При потребі сільського господарства 1,5 млн. тон в рік в Україні вноситься лише 60 тис.тон. калійних добрив, що негативно відбивається на врожайності культур та здоров’ї населення. Крім цього доповів про стан справ на ВАТ "Оріана", перспективи виробництва калійних добрив та першочергові заходи, необхідні для цього.

Професор В.П. Мельник звернув увагу присутніх на актуальних питаннях, пов’язаних зі створенням при Західному науковому центрі Інституту соціогуманітарних проблем людини, який би досліджував зміни світогляду та культури людини під дією техногенних факторів. Окреслив основні ланки та концепцію його розвитку.

Директор Західного наукового центру І.С.Дуцяк доповів про кандидатури на одержання стипендій голови Львівської облдержадміністрації для відомих вчених та знаних фахівців, а також для талановитих молодих учених і спеціалістів. Згідно Положення про надання стипендій Західний науковий центр провів конкурс на визначення кандидатів для її отримання у 2003-2004рр. Відзначив, що наукові ради установ подали кандидатури, які дійсно заслуговують на присудження стипендій.

Бюро ухвалило:

Підготувати та направити до Президії НАН України необхідні матеріали для розгляду (за участю представників Мінпромполітики, Мінекології, Мінагрополітики, Мінекономіки, Мінфіну) у формі наукової доповіді питання щодо наукового забезпечення виробництва калійних добрив в Україні. Доповідачами з даного питання на засіданні Президії НАН України призначити голову правління ВАТ "Гірхімпром" Зозулю І.І. та заступника голови правління ВАТ "Оріана" Хабера М.В.

Контроль за виконанням даної частини ухвали покласти на заступника голови наукового Центру член-кореспондента НАН України Похмурського В.І.

Розробити Концепцію створення Інституту соціогуманітарних проблем людини. Контроль за виконанням даної частини ухвали покласти на затупника голови наукового Центру академіка НАН України Ісаєвича Я.Д.

Затвердити списки кандидатур відомих учених та знаних фахівців, талановитих молодих учених та спеціалістів установ НАН України та вищих учбових закладів для подання на отримання стипендій голови Львівської обласної державної адміністрації (списки додаються).

4 грудня 2003 року - виїзне засідання бюро Західного наукового центру НАН України і МОН України в Українській академії друкарства розглядало питання "Про наукове забезпечення видавничо-поліграфічної галузі".

В роботі засідання приймали участь члени бюро Західного наукового центру НАН України і МОН України, члени ректорату Української академії друкарства, голова правління та заступники голови правління ВАТ "Український науково-дослідний інститут поліграфічної промисловості ім.Т.Г.Шевченка", директор друкарні ЗАТ "Видавничий Дім "Високий замок", голова правління ВАТ "Вільна Україна", голова правління ВАТ "Львівська книжкова фабрика "Атлас", представник МОН України Порів С.М.

Розпочав засідання голова Західного наукового центру акдемік НАН України М.І.Долішній. Поінформував присутніх про те, що на Західний науковий центр покладені функції впровадження наукових досліджень в різних галузях народного господарства України. Відмітив, що на сьогодні дуже важливим є пошук шляхів інноваційного розвитку. Країна, яка знаходить ефективні інноваційні шляхи розвитку, знаходить своє місце в умовах глобалізації. Наголосив на тому, що поліграфічна галузь впливає на формування людського потенціалу, і на даний час вимагає уваги. Для ЗНЦ надзвичайно важлива доля поліграфічної науки та поліграфічного виробництва. Багато було зроблено академією в роки, коли ректорами були пп.Шпіца, Толстой, Гунько, а тепер – Дурняк Б.В., а також УНДІПП, які свого часу очолювали Золотухін, Дуб, а зараз Ерн-Бишкевич. Але, є цілий ряд проблем, які вимагають уваги МОН України, Кабінету Міністрів України, а також, на регіональному рівні, облдержадміністрації. Відзначив, що хотілося б сьогодні знайти конструктивні моделі подальшого розвитку видавничо-поліграфічної справи, обмінятись думками та прийняти відповідні рішення. Надав слово основному доповідачу засідання за порядком денним.

З доповіддю виступив ректор Української академії друкарства Дурняк Б.В., який зазначив, що складовими видавничо-поліграфічного комплексу є три види поліграфічної діяльності: видавнича, торгівельна, виробнича. Відмітив, що на сьогоднішній день практично розпалось книгорозповсюдження, виникло багато структур недержавної форми власності. В Україні нараховується 24 газетно-журнальні видавництва, 550 поліграфічних підприємств, 6 заводів поліграфічного машинобудування, навчальні та наукові заклади, зокрема Українська академія друкарства – вищий навчальний заклад IV рівня акредитації, поліграфічний факультет НУ "КПІ", Український науково-дослідний інститут поліграфічної промисловості ім.Т.Г.Шевченка, Український науково-дослідний інститут спеціальних видів друку, 6 поліграфічних училищ. Основний науковий потенціал галузі зосереджено саме в УАД (біля 75 % кандидатів та 80 % докторів наук від загальної кількості в Україні).

За статистичними даними у 2002 році в Україні нараховувалось 2600 видавництв. Для порівняння, у Польщі нараховується 9 тисяч видавництв. Зазначив, що в Україні переважають російськомовні видання Росії та Білорусії. Значно знизився рівень випуску періодичних видань, художньої літератури. Такі поліграфічні підприємства, як "Домен", "Прем’єр Груп", "ГрафоПак" спеціалізуються на виробництві етикеток, упаковки.

Дурняк Б.В. відзначив, що поліграфічне устаткування морально та фізично застаріло та потребує заміни новим. Наголосив, що слід провести інвентаризацію обладнання та технічну реструктуризацію галузі. Понад 4 тисячі одиниць поліграфічного обладнання необхідно поставляти щорічно. Відмітив, що динаміка випуску книг і брошур українською мовою залежить від політичної ситуації. Для прикладу навів дані, що у часи НЕПу (30-ті рр.), "хрущовської відлиги", кінця 80- початку 90 рр. випуск україномовних видань зростав, у часи сталінського періоду – відзначався спад випуску україномовних видань. У 80-х роках досягли рівня 1930 року. Мінімальний показник випуску україномовних видань припадає на 1995 рік. Наголосив, що дещо пожвавилось книгодрукування в останні два роки. Найбільше випускають книжкову продукцію Київська, Харківська та Львівська області. З 1994 року на душу населення в Україні припадало біля 1 видання. У 1999 році цей показник становив 0,36. Для порівняння, в царській Росії на душу населення припадало 2 видання.

Стан україномовної книги викликає в останні роки певний оптимізм. Кількість україномовних видань зростає, але річні тиражі російськомовних видань значно вищі.

Науковцями регіону у 1992-93 рр. було розроблено комплексну "Державну програму розвитку національного книговидання та преси на період до 2000 року", затверджену Указом Президента України від 28.02.95 року за №158/95. Виконання програми дозволило б видавати 7 книг на 1 українця. Але, програма була профінансована в межах 20 %. Відзначається штучне гальмування книгорозповсюдження та глибока криза у видавничо-поліграфічній галузі України. Назріла необхідність змін у видавничо-поліграфічному комплексі України. Відмітив, що наукове забезпечення галузі розглядається в академії як ряд комплексних заходів, направлених на розвиток поліграфічної галузі. Висококваліфіковані наукові кадри в основному працюють у вищих навчальних закладах та наукових структурах. Основний потенціал зосереджено в УАД. На науку виділяються незначні кошти. На виробництві переважно зараз використовуються імпортні матеріали, обладнання. У поліграфії відбулись революційні перетворення. Науковці України не мають до цього відношення. Матеріально-технічна база навчальних закладів застаріла.

Для академії характерна широка гама спеціальностей. Це накладає особливості в науковій діяльності та на наукові напрямки, якими займаються в УАД. За останні 10 років в академії захищено 14 докторських та 63 кандидатських дисертації. Відкрито новий напрям підготовки фахівців для поліграфії "Видавничо-поліграфічна справа". Націлились на відкриття у ВАКу України наукового видавничо-поліграфічного напрямку. Останнім часом займаємось проблемами електронного видавництва. Плідно здійснюємо видавничу діяльність. Видаємо фахові та не фахові видання, монографії, навчальні посібники, підручники, навчально-методичну літературу. В УАД створена перша електронна книга. Використовуємо здобутки відомих поліграфічних закордонних фірм. Плануємо створювати демонстраційні зали. Ми в стані виготиовляти дешевше на порядок поліграфічне обладнання та матеріали, але це потрібно поставити на державний рівень. На сьогодні основне завдання для нас – знайти свою нішу у видавничо-поліграфічному комплексі України та вчасно її зайняти.

Професор Дурняк Б.В. висловив пропозицію об’єднати Українську академію друкарства та Український науково-дослідний інститут поліграфічної промисловості ім.Т.Г.Шевченка, створити єдиний науково-навчальний комплекс.

Співдоповідач голова правління ВАТ "УНДІПП ім.Т.Г.Шевченка" В.Г. Ерн-Бишкевич коротко зупинилась на досягненнях та пріоритетних напрямках діяльності інституту. Зазначила, що політику щодо державних стандартів повинен здійснювати Державний комітет інформаційної політики. Стандарти потребують оновлення, так як втратили актуальність. Кошти виділяються дуже малі, зовсім недостатні для проведення такої роботи. Ми повинні разом з академією поєднувати свої зусилля і виходити з пропозицією про спільне фінансування.

Відсутність державної політики, обмеження фінансування науковимх досліджень призвели до повного занепаду видавничо-поліграфічного комплексу України. Введення нульової податкової ставки на видання в Росії та Білорусії звели нанівець усі намагання поставити на ноги україномовні видання. Майже повна відсутність фінансування поставила крапку на впровадженні програми з розробки вітчизняних поліграфічних матеріалів. Поліграфічні та інші заводи викуповуються іноземним капіталом. Відома доля заводу у Луцьку, з яким ми співпрацювали, Львівського лакофарбового заводу та інших. Держава не підтримує державного виробника. Будь-яка програма буде приречена без державної підтримки та державного протекціонізму. У 2001 році пройшла перша хвиля корпоратизації. Зараз ми приречені на заробітчанство. Лише 30 % наукових досліджень фінансуються державою.

ВИСТУПИЛИ:

Никифорук Б.В.(голова правління ВАТ "Український НДІ спецвидів друку"): Відзначив, що за останні 10 років держава усунулась від питань книговидання. Питання потрібно вирішувати і можна це успішно зробити на регіональному рівні за підтримки Західного наукового центру. Необхідно пропонувати актуальну науково-технічну продукцію, а розробляти стандарти заради стандартів немає змісту. Зазначив, що у Львівському регіоні є передумови для створення Центру сертифікації.

Порів С.М.(представник МОН України): Відставання у матеріально-технічній базі, недостатнє фінансування створюють неспроможність виконувати наукові дослідження. Але, є позитивний досвід та існує механізм поєднання зусиль підприємств та навчальних закладів. Що стосується звернень з клопотаннями до профільних комітетів Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, то вже запізно це робити, бо бюджет на 2004 рік вже прийнято. Зараз доцільно зробити перший крок та регіональному рівні. У складі академії можуть існувати окремі автономні підрозділи, можуть бути підрозділи потрійного підпорядкування. Необхідно створити комісію для вивчення механізму створення комплексу.

Виступаючі відзначали, що є три основні завдання українського книговидання: законодавче; технологічне; ідеологічно-стратегічне. Книга – це стратегічний національний продукт. Потрібно визнати, що влада не вважає книговидання стратегічним продуктом. Відсутня політика книговидання держави. Понад 1 млрд. долларів український читач вносить у бюджет Росії. Законодавчо стратегія держави у питанні книговидання не забезпечена. Щоб українська книга була конкурентна необхідно видавати книги великими тиражами.

Академік НАН України Долішній М.І зазначив, що сьогодні бюро ЗНЦ зібралось для того, щоб розглянути та обговорити питання як краще використати науковий та виробничий потенціал поліграфічної галузі регіону. Відмітив, що бюро не повинне приймати позиції стороннього спостерігача. Сказав, що ініціатива створення комплексу себе виправдовує. Дане питання потребує заслуховування на рівні облради. Слід пам’ятати, що існує "душевна" галузь, від якої залежить майбутнє нації. Долішній М.І. підтримав висловлені пропозиції щодо створення комісії для вивчення можливості та механізму створення комплексу, до складу якої запропонував ввести пп. Герича В.П., Порева С.М., Ісаєвича Я.Д., Дурняка Б.В., Ерн-Бишкевич В.Г., Брикайла Є.П.,Дуцяка І.С., Брегіна М.Г.

Заслухавши та обговоривши доповідь ректора Української академії друкарства професора Дурняка Б.В. та співдоповідь голови правління ВАТ "Український науково-дослідний інститут поліграфічної промисловості ім.Т.Г.Шевченка" к.т.н. Ерн-Бишкевич В.Г. щодо наукового забезпечення видавничо-поліграфічної галузі бюро Західного наукового центру відзначило, що в регіоні зосереджений основний науковий та науково-технічний потенціал у видавничо-поліграфічній галузі, а м.Львів є загальновизнаним історичним центром започаткування і розвитку українського книговидання. Тут функціонують Українська академія друкарства з єдиним в Україні поліграфічним технікумом, Український НДІ поліграфічної промисловості ім.Т.Г.Шевченка, низка установ матеріально-технічного забезпечення галузі. Основний науковий потенціал галузі зосереджено саме в Українській академії друкарства (біля 75 % кандидатів та 78 % докторів наук від загальної кількості в Україні). Науковцями регіону у 1992-93 рр. було розроблено комплексну "Державну програму розвитку національного книговидання та преси на період до 2000 року", затверджену Указом Президента України від 28.02.95 р. за №158/95.

Однак, через брак коштів Державна програма розвитку національного книговидання і преси на період до 2000 року виконана лише на рівні 30 %. Потужний за науковим, фаховим, сировинним та виробничим потенціалом видавничо-поліграфічний комплекс Львівської області на сьогодні виготовляє лише 2,2 % від загального обсягу випуску книжкової продукції України. Весь час скорочується питома вага української книги. За оприлюдненими даними на засіданні Верховної Ради України 12 березня ц.р. тільки 20 % періодики в Україні виходить українською мовою. Прагнення більшості підприємств отримати максимальний прибуток привело до випуску переважно комерційних видань і нехтуванням науково-технічними та навчально-методичними виданнями, високодуховної літератури. Унаслідок старіння біля 60 % друкарських машин та устаткування вимагають заміни. Вкрай низькою залишається ефективність функціонування системи книгорозповсюдження.

Бюро Західного наукового центру НАН України і МОН України ухвалило:

Інформацію, викладену в доповіді ректора Української академії друкарства проф. Дурняка Б.В. та співдоповіді голови правління ВАТ "УНДІПП ім.Т.Г.Шевченка" к.т.н.Ерн-Бишкевич В.Г., взяти до відома та відзначити її наукову та практичну цінність.

Звернутися з клопотанням до Міністерства промислової політики України, Державного комітету інформаційної політики, Президії НАН України розробити Державну програму розвитку базових для книговидавництва і преси профільних галузей промисловості. Доручити Українській академії друкарства та ВАТ "УНДІПП ім.Т.Г.Шевченка" до 31.01.2004 р. розробити пакет інноваційних та інвестиційних проектів по створенню та застосуванню високих вітчизняних технологій у видавничо-поліграфічній галузі, виробництва нового поліграфічного обладнання та матеріалів.

Звернутися з клопотанням до Адміністрації Президента України, Кабінету Міністрів України щодо створення окремого Державного комітету поліграфії, видавничої справи і книгорозвовсюдження в складі трьох основних управлінь: поліграфії, видавничої справи, книгорозповсюдження та книгозбереження.

Звернутися до Міністерства освіти і науки України та Державного комітету інформаційної політики, з пропозицією щодо створення на базі Української академії друкарства Центру сертифікації та стандартизації матеріалів і друкованої продукції та розглянути можливість підготовки фахівців за спеціальністю "Управління якістю, стандартизація та сертифікація видавничо-поліграфічної продукції та підприємств".

Звернутися з клопотанням до профільних комітетів Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Державного комітету інформаційної політики щодо прийняття відповідних законодавчих актів для запровадження дійових механізмів пільгового оподаткування видавничо-поліграфічних структур з метою забезпечення ефективного розвитку видавничої галузі України.

Створити при Західному науковому центрі НАН України і МОН України навчально-науково-виробничий комплекс "Поліграфосвіта" із залученням наукових та виробничих поліграфічних структур області (УНДІПП, "Львівська книжкова фабрика "АТЛАС" тощо).

Вивчити можливість структурної реорганізації та доцільність зміни відомчого підпорядкування УНДІПП з метою покращення кадрового та наукового забезпечення видавничо-поліграфічної галузі. Для цього створити робочу групу в складі Герич В.П. (за згодою), Порев С.М., Ісаєвич Я.Д., Дурняк Б.В., Ерн-Бишкевич В.Г., Брикайло Є.П., Дуцяк І.С., Брегін М.Г.

Хід виконання даної ухвали заслухати у другому кварталі 2004 року.

4 квітня 2004 року – розширене засідання бюро Західного наукового центру НАН України і МОН України за участю керівництва Львівської облдержадміністрації та Львівської обласної ради з обговорення питання:

– "Про проект Концепції стратегії розвитку Львівщини до 2015 року".

В роботі засідання взяли участь: голова Західного наукового центру академік НАН України М.І.Долішній, голова Львівської обласної державної адміністрації Сендега О.С., заступник голови Львівської обласної державної адміністрації Лукашик С.І., Заступник голови Львівської обласної ради Федак Т.В., директор проекту розвитку Львівщини Кшиштоф Хербст, академіки та член-кореспонденти НАН України, директори інститутів та ректори вищих навчальних закладів Львівщини.

З вступним словом виступив академік НАН України М.І. Долішній, який відмітив, що на робочих зустрічах в обласній державній адміністрації було висловлено ряд зауважень до даного проекту і тепер необхідно вислухати думку вчених, щоб "Концепція" була збалансованою, реальною і дала суттєві зрушення під час розробки Стратегії розвитку Львівщини до 2015 року.

У своєму виступі голова Львівської обласної державної адміністрації Сендега О.С. висловив вдячність голові Західного наукового центру академіку НАН України Долішньому М.І. за організацію цього обговорення. Зокрема відмітив, що перебуваючи на відповідальних посадах вже більше 17 років, добре знає проблеми міста і області і коли виникла ідея розробки довгострокової стратегії, відразу її підтримав. Маючи стратегію розвитку можна зробити багато відповідальних речей для області. Навів приклади: побудова Сихівського шляхопроводу, введення в дію онкоцентру, який в даний час є важливим для цілого Західного регіону (смертність від онкозахворювань на 2-му місці після серцево-судинних хвороб) і кардіоцентру.

При презентації основ Стратегії (9 напрямків роботи ОДА) і завдання на 2004 рік, то було відмічено, що за минулий рік приріст в промисловості склав 14 %, економічне зростання за 4 роки – у два рази, середня заробітна плата зросла на третину і досягла майже 500 грн., зменшується офіційне безробіття. Багато позитивних моментів. Однак, сьогодні життя людей не таке, яким могло би бути. Є багато невдоволених людей, згідно результатів соціологічних досліджень близько 60 % населення, 16 % мають дохід нижче мінімальної заробітної плати, більше 40 % працюючих – менше прожиткового рівня. Зростання промислового виробництва може дати роботу додатково 10 % працівників. В сільському господарстві заробітна плата – менше 200 грн., а на підприємствах – 185 грн. Ми розуміємо, що криється за цими речами. Ставлю завдання перед статистикою, що потрібно зробити, на що звернути увагу. Статистика повинна пізнати життя і проаналізувати. Тому необхідно виробити стратегічні цілі і працювати з громадою.

О.С.Сендега наголосив на економічних завданнях, які поки що не вирішують насущних проблем. На основі роботи експертів розроблено основні цілі:

1) економічна – розвиток підприємств;

2) людський фактор – використати науковий і виробничий потенціал;

3) ресурси – культурні надбання, Карпати, земля, використати зручність геополітичного положення;

4) операційні цілі.

Голова облдержадміністрації висловив побажання, щоб даний проект був дієвий, фундаментальний, збалансований і продуманий, а також реальний (а не теоретичний). Спільно з громадою можна досягти всього. Обов’язково залучити молодь до обговорення, бо їм виконувати дану стратегію. Звернувся до ректорів вузів і директорів інститутів організувати широке обговорення і подати висловлені зауваження.

У доповіді заступник голови Львівської обласної державної адміністрації Лукашик С.І., який безпосередньо займався розробкою "Проекту Концепції стратегії розвитку Львівщини до 2015 року", зупинився коротко на конструкції самого документу, основних аспектах і завданнях. Сьогодні завершується перший етап роботи над даним проектом, визначення його сильних і слабких сторін, можливостей. Відмітив, що це не є план соціально-економічного розвитку, не зазначено конкретні цифри, але передбачені напрями розвитку кожної галузі за функціональним призначенням. Щодо сильних сторін, то це – сусідство з Європейським Союзом, реалізація міжнародних угод про співпрацю, історичні зв’язки з цими країнами дають позитивні результати. Але є і труднощі, які відносяться до слабких сторін. В першу чергу це периферійне розташування України, і Львівщини зокрема, по відношенню до центру Європейського Союзу. Однак сприятлива співпраця з цими країнами необхідна для вирішення стратегічних цілей. Разом з тим існують і потенційні загрози:

прикордонна ізоляція у зв’язку з розширенням ЄС;

сповільнення процесів реформування економічного простору.

Головною метою Стратегії Львівщини визначено підвищення добробуту наших громадян, яке забезпечується чотирма стратегічними цілями: розвиток економічної і підприємницької бази, використання наукового потенціалу, використання екологічного і природного ресурсного потенціалу, Львівщина – ворота України до Європейського Союзу. За кожною стратегічною ціллю визначені операційні цілі – конкретні заходи, які повинні забезпечити досягнення позитивного результату.

Лукашик С.І. відмітив, що всі доповнення і зауваження, висловлені під час сьогоднішнього обговорення на розширеному засіданні бюро Західного наукового центру до даного Проекту будуть враховані. В кінці травня планується завершити обговорення і подати на затвердження сесією Львівської обласної ради.

Академік НАН України М.І. Долішній висловив загальну думку вчених – підтримати Концепцію. Людський капітал – це основа, про що вже відмітив Олександр Степанович Сендега. Тому над Концепцією стратегії розвитку Львівщини повинен ефективно попрацювати створений нещодавно Інститут соціогуманітарних проблем людини Західного наукового центру. Бажано, щоб наше засідання пройшло в рамках "Круглого столу" і ми видали матеріали даного обговорення, які будуть долучені до Концепції і враховані. Щоб через 10 років ми могли повернутись до цього документу і сказати, що вчені відіграли визначну роль у формуванні цієї Стратегії, яка працює на довготривалу перспективу. В цьому – завдання нашого сьогоднішнього надзвичайного засідання, воно повинно покласти науково обгрунтовану основу формування "Концепції стратегії розвитку Львівщини до 2015 року".

Ректор Національного університету "Львівська політехніка" член-кореспондент АПН України Рудавський Ю.К. відзначив необхідність розробки стратегічної лінії для Львівщини. Наша молодь завжди відзначалась відповідальністю і до їх думки потрібно прислухатись. Існує страх ізоляції України, тобто що після розширення Євросоюзу для нас можуть бути тимчасові незручності, певний вихід – глобалізація системи освіти і входження до Болонського Союзу. Україна, Молдавія і Білорусія – останні кандидати з поміж колишніх республік СРСР на приєднання до цього союзу. Європа до 2010 року планує створити єдиний освітянський і науковий простір, якщо ми не ввійдемо до того часу в цей Союз, то Україні загрожує ізоляція науки і освіти. Суть цього процесу – забезпечення мобільності студентів і науковців у використанні можливостей найкращих університетів і наукових інституцій Європи. У процесі переходу на двоступінчасту систему освіти – бакалавр і магістр – Україна випередила Європу. Але тепер Європа вимагає, щоб ми створили акумулюючо-кредитну систему, аналогічно як планується акумулювати оцінки і кредити в Європі, і тоді створюється єдиний диплом європейської освіти. Інвестиції в науку і освіту дуже дорогі, обладнання коштує мільйони, тому тільки при тісній міжнародній співпраці можливе проведення наукових досліджень. Потрібно відпрацьовувати взаємозв’язок і між нашими регіонами, а не тільки надіятись на міжнародні гранти. Для нас на даний момент особливо важливі такі завдання:

– якість освіти (кадри вирішують все);

– матеріальна база для прийняття студентів.

Платна освіта повинна бути якісна. Потрібно розробляти проекти і шукати інвесторів.

Ректор Львівського національного медичного університету академік АМН України Зіменковський Б.С. відмітив, що Концепція допоможе у вирішенні стратегічних і тактичних проблем Львівщини, але необхідно продовжити термін обговорення. Недостатньо розкрито питання розвитку вузів, серед соціальних програм медицина повинна бути на особливому місці; щоб зменшити витратну частину в медицині (80 % витрат йде на утримання медичних установ) необхідно створити центри сімейної медицини з відповідним обладнанням в кожному районі. Звернув увагу, що охорона здоров’я міста і області повинна бути єдина. Запропонував виділити окремо два питання: вища школа і медицина.

Директор Інституту екології Карпат академік НАН України Голубець М.А. у своєму виступі відзначив, що в Концепції зібрано цінний різноплановий матеріал і висловлені певні ідеологічні гасла щодо загальних стратегічних цілей Львівщини на перспективу. Натомість, на його думку, в проекті не визначені ті конкретні цілі, яких має досягти область за конкретний проміжок часу – до 2015 р. в конкретних соціально-економічних умовах. Висловив ряд зауважень:

Аналізові природничого блоку в проекті приділено надто мало уваги.

Серед завдань стратегії передбачено "визначення та реалізація головних пріоритетів..." і "формування стратегічних пріоритетів розвитку...". На жаль, у проекті їх немає. Так само, як нема періодизації, етапів реалізації стратегії.

Надто провізорично розкрито питання використання земель, про природне середовище, в т.ч. стан земельних ресурсів, агропромисловий комплекс.

У розділі "3.2.7. Економічний розвиток" слід визначити "Основні проблеми питання" і відобразити їх за галузями у зведеній таблиці, а тоді у стрункій, поділеній на етапи піраміді завдань і відповідно для кожного етапу визначити чіткі та реальні стратегічні й операційні цілі й завдання, механізми та ресурси їх забезпечення. Лише тоді аналізований проект перестане бути концепцією для концепції, чи стратегією для стратегії.

Для забезпечення сталого (збалансованого, комплексного) розвитку області потрібний комплексний моніторинг у всіх, хоча б базових, сферах виробничої діяльності та всіх, хоча б головних, блоках обласної геосоціальної системи (екологічному, демографічному, медичному, економічному, соціальному, культурному, промисловому, транспортному, комунікаційному, аграрному, паливно-енергетичному, науково-освітньому, інформаційно-просвітньому тощо); моніторинг, який мав би обласний центр накопичення й опрацювання інформації, моделювання та прогнозування геосоціосистемних процесів й обґрунтування управлінських рішень, який працював би за єдиною програмою. Без постійної та надійної моніторингової служби не може бути мови про цілеспрямоване й ефективне управління системою.

У концепції відсутні поняття екологічної безпеки, пріоритету екологічної безпеки, оцінки екологічного ризику.

Екологічна безпека області також залежить від внутрішніх і зовнішніх чинників. Забезпечення екологічної безпеки області за внутрішніми показниками повинно включати весь спектр заходів, пов’язаних з усіма видами господарської діяльності, які супроводжуються використанням природних ресурсів і негативним впливом на природне середовище.

Академік зупинився на загальних завданнях, що стоять перед екологічною освітою, базою якої мусить бути Програма сталого розвитку Львівщини. Необхідна екологізація освіти, свідомості, поведінки, виробничої та управлінської діяльності, забезпечення гласності та активної участі в роботі громадськості; а також усвідомлення того, що сталий економічний і підприємницький розвиток можливий лише в системі сталого розвитку сіл, міст, районів, області загалом, в умовах наявності та реалізації відповідних програм сталого розвитку для кожного з них.

Ректор Українського державного лісотехнічного університету член-кореспондент НАН України Туниця Ю.Ю. у своєму виступі зупинився на такому:

– Верховна Рада України ще не затвердила стратегію сталого розвитку України, тому прийняття Стратегії розвитку Львівщини є актуальним (ми задаємо тон!);

– для реалізації даного проекту Концепції потрібно екологізувати всю освіту. Для сталого розвитку необхідно забезпечити високий рівень освіти – приєднатись до Болонського процесу;

– добре акцентував увагу голова Львівської ОДА, що потрібно залучити до обговорення всю громадськість, сильна сторона, що почала роботу над стратегією ОДА і підключились вчені;

– зауважив, що не висвітлена роль лісової галузі, а також інших конкретних галузей, не виділена роль м.Львова;

– структура бажає бути кращою.

Директор Інституту геології і геохімії горючих копалин НАН України д.г.-м. наук Павлюк М.І. зупинився на проблемах використання природних ресурсів Львівщини:

– оптимістично дивимось на відтворення природних ресурсів, нова ідея – видобуток нафти і газу із основи Карпат (глибина буріння – 4,5 км);

– необхідно задіяти малі родовища, які є нерентабельні, але могли б допомогти Львівщині;

– підвищити коефіцієнт нафтовіддачі – потрібні наукові розробки;

– збереження вугільної галузі (запаси Львівщини – 0,5 млрд. тон);

– розроблена програма переробки шахтного метану (ворога шахтарів), який може служити людям (запас – 20 млрд. м куб.);

– потребує уваги видобуток калійних солей.

У виступі директора Інституту народознавства НАН України члена-кореспондента НАН України Павлюка С.П. було відзначено, що проект Концепції стратегії розвитку Львівщини до 2015 року – документ потрібний і актуальний, закладені типові речі, що наповнені регіональним потенціалом. Висловив ряд зауважень: порушений баланс між духовною і економічною сферами, не враховано людський, ідеологічний фактор; для вирішення національних проблем потрібно залучити інтелектуальний потенціал, мобілізувати всі національні ресурси; не висвітлена національна культура, дуже багата музейна сфера. Потрібно визначити, що працює на консолідацію нації.

Директор Інституту соціогуманітарних проблем людини Західного наукового центру НАН і МОН України професор Мельник В.П. був лаконічний:

– ми повинні зробити автором цього проекту всю громадськість;

– це документ стратегічного планування, передбачає, що ми повинні вловити тенденції нашого розвитку, як відбувається глобалізація, відчувши загально – зрозуміємо регіонально;

– важливість в суспільно-політичному процесі – доцільно створити моніторингову групу, щоб відслідковувала всі процеси;

– відкритий документ – потрібно продовжити обговорення.

Декан факультету міжнародних відносин Львівського національного університету ім. І.Франка професор Мальський М.З. відзначив, що даний документ вимагає механізмів реалізації у всьому регіоні. Відмітив таке:

– із стратегії розвитку області випала політика, різні процеси розвитку політичних партій;

– ця стратегія дає можливість реалізувати співпрацю з ЄЄ, механізми перенести на сферу дії України з ЄС;

– освіта – співвідношення платної і безплатної;

– стратегія важлива, особливо коли буде реалізована адмінреформа.

Заступник директора Фізико-механічного інституту НАН України член-кореспондент НАН України Похмурський В.І. наголосив на проблемі старіння матеріальних ресурсів, не оновлюються основні фонди, тому можливі аварії. Висловив зауваження:

– експертна Рада по тривалій експлуатації – немає в Концепції;

– відставання технологічної бази промислових підприємств катастрофічне, відсутні інженерні розробки;

– необхідність створення техноцентрів як для відпрацювання нових технологій, так і для студентської практики.

Директор Інституту прикладних проблем механіки і математики ім. Я.Підстригача д. Фіз.-мат. н. Кушнір Р.М. підтримав Проект в цілому і зупинився на наступних проблемах:

– необхідне створення і відтворення науково-технологічного потенціалу;

– розвиток співпраці академічних установ із вузами, системи гімназій, ліцеїв;

– цільове вкладання коштів академії наук і підприємницьких структур у підтримку наукових шкіл, яким загрожує зникнення;

– необхідно пов’язувати наукові інтереси із залученням потенціалу регіону;

– міжрегіональне співробітництво (приклад – співпраця ЗНЦ із Донецьким і Кримським науковими центрами).

Ректор Львівської національної академії ветеринарної медицини ім. С.Гжицького академік УААН Кравців Р.Й. висловив підтримку даного Проекту і відмітив, що успішна реалізація всіх проблем залежить від вирішення проблем агрокомплексу і проблем із збутом сільськогосподарської продукції. Є ряд пропозицій:

– створити єдиний інноваційний інкубатор із Аграрним університетом.

– проведення міжнародних конференцій.

– регіональний принцип – всі райони поділити на 3 групи:

– рослинні,

– транскордонного співробітництва,

– рекреаційні (запропонував Музика).

– розвиток шкіл по основних напрямках.

У заключному слові голова Львівської обласної державної адміністрації Сендега О.С. сказав: "Маю свої зауваження теж: перший момент – поділ – або конкретизувати або узагальнити, як нам рухатись, куди рухається наука в Європі? Нам потрібні кошти, але їх треба заробити; другий момент – щодо терміну обговорення, прозвучали цікаві пропозиції – потрібно зустрітись і ще обговорювати цей важливий і потрібний документ, визначити, який маємо ресурс і де взяти додатково. Конкретика завдань – основний напрям нашої роботи, а потім – інструментарій. І ще, що заважає у нас бізнесу? Спільно потрібно думати, як подолати перешкоди."

Академік НАН України М.І. Долішній запропонував видати окремо матеріали цього розширеного засідання бюро Західного наукового центру НАН і МОН України. Подякував всім за плідну співпрацю.

За результатами розширеного засідання бюро Західного наукового центру прийняло відповідну ухвалу:

Проект Концепції стратегії розвитку Львівщини до 2015 року схвалити в цілому.

Вважати доцільним і рекомендувати розробникам проекту Концепції в процесі підготовки заключної редакції тексту документу врахувати наступні зауваження і доповнення:

а) акцентувати увагу на необхідності забезпечення збалансованого розвитку та взаємодії соціальної, економічної та екологічної підсистем регіону і назвати документ – Концепція стратегії сталого розвитку Львівщини до 2015 року;

б) більш чітко і виразно зафіксувати наступні принципові позиції:

– розвиток інтелектуального потенціалу та людського капіталу;

– інноваційна модель перспективного розвитку області та шляхи її забезпечення;

– нові форми та методи господарювання на селі та в агропромисловому комплексі загалом;

– шляхи забезпечення раціонального використання та сталого відтворення природно-ресурсного потенціалу;

– пріоритети розвитку адміністративно-територіальних одиниць (районів, міст обласного значення);

– форми взаємодії з іншими областями України та розвиток міжрегіональних кооперативних зв’язків;

в) обґрунтувати етапність реалізації Стратегії, визначити часові інтервали досягнення операційних цілей та завдань.

Рекомендувати науково-дослідним установам НАН України та вищим навчальним закладам до 20 квітня ц.р. провести широке обговорення проекту Концепції стратегії розвитку Львівщини до 2015 року та до 1 травня 2004 року подати в Західний науковий центр свої зауваження та пропозиції.

Науково-дослідним установам і вищим навчальним закладам області надавати всебічну наукову та методичну допомогу розробникам Стратегії розвитку Львівщини.

Вченим установ Західного наукового центру взяти активну участь в обговоренні проекту Концепції стратегії розвитку Львівщини в засобах масової інформації.

Контроль за виконанням цієї ухвали покласти на в.о. директора Західного наукового центру Дуцяка І.С.

Концепція розвитку НАН України на 2014-2023 роки
Мапа сайту
Розширена мапа сайту
Новини та події
Науково-практична конференція «Наукові та практичні аспекти раціонального використання і охорони природних ресурсів: проблеми та завдання для державних інституцій і територіальних громад».
Запрошуємо на міждисциплінарний семінар Обрії науки
Розпочався прийом заявок на участь у конкурсі на здобуття премій обласної державної адміністрації та обласної ради для працівників наукових установ та закладів вищої освіти Львівської області
Погода

волог.:

тиск:

вітер:

волог.:

тиск:

вітер:

волог.:

тиск:

вітер:

волог.:

тиск:

вітер:

волог.:

тиск:

вітер:

Календар
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Західний науковий центр
Національної академії наук України та
Міністерства освіти і науки України
79007, м. Львів, вул. Матейка 4
e-mail: zncnan@mail.lviv.ua, znc@ukrpost.ua
Тел./факс: (032) 297-07-74