Західний науковий центр НАН України та МОН України

Звіт про зустріч керівників установ НАН України із заступником голови Львівської ОДА з гуманітарних питань Юрієм Підлісним

30.05.2014 р. у Західному науковому центрі НАН України і МОН України (вул. Матейка, 4) відбулася зустріч керівників установ НАН України із заступником голови Львівської ОДА з гуманітарних питань Юрієм Підлісним. Науковці представили пропозиції інноваційних та науково-технічних розробок, які можуть бути рекомендовані для впровадження на підприємствах Львівщини і потребують підтримки з обласного бюджету.

У Західному науковому центрі НАН України та МОН України (м. Львів) стало вже доброю традицією: час від часу збирати науковців з тим, щоб в результаті спілкування ознайомитися з науковими розробками вчених регіону.

Цього разу в стінах ЗНЦ відбулася науково-консультаційна зустріч заступника голови Львівської обласної державної адміністрації з гуманітарних питань Юрія Підлісного з представниками академічних інститутів природничо-технічного профілю. Розпочав засідання голова Західного наукового центру (ЗНЦ) академік НАН України Зіновій Назарчук.



Розпочав засідання голова Західного наукового центру (ЗНЦ) академік НАН України Зіновій Назарчук

Ініціатор цієї зустрічі - заступник голови Львівської обласної державної адміністрації з гуманітарних питань Юрій Підлісний – подякував науковцям, що зібрались, та висловив сподівання, що після конструктивного діалогу буде більше знати про те, «що діється в гуманітарній сфері області, що варто припинити, а що, натомість, варто впровадити». Таке бажання Юрія Підлісного, представника влади, варто тільки вітати.



Виступає заступник голови Львівської обласної державної адміністрації з гуманітарних питань Юрій Підлісний

«Добре, що представник ЛОДА наважився зібрати представників науки, яка функціонує у Львівській області, - привітав ініціативного заступника голови ЛОДА директор Фізико-механічного інституту ім. Г.В. Карпенка НАН України (ФМІ) академік Володимир Панасюк, - щоб поговорити про науково актуальні проблеми, які можуть служити доброю основою для вирішення наукових питань. Розвиток людської цивілізації – це боротьба з холодом, голодом, хворобами і тяжкою фізичною працею. Потрібні, отже, наукові підходи для вирішення цих проблем. Науковці і влада мають аналізувати ці прояви. Прогрес людської цивілізації відбувається і будь-який чиновник має пам’ятати, що без науки держава була б «ущемлена». Такі зустрічі повинні відбуватись періодично. Також маємо почути про ті проблеми, які стоять перед ЛОДА і вимагають вирішення».



Виступає директор Фізико-механічного інституту ім. Г.В. Карпенка НАН України (ФМІ) академік Володимир Панасюк

Академік зупинився на здобутках учених ФМІ, які розробили нові технології, що відновлюють роботоздатність різних об’єктів, заліковуючи окремі дефекти. Зокрема, їм вдалося зупинити осідання в одному крилі «Українського дому» в Києві, є приклади таких підходів на Львівщині – щодо ремонту підземних трубопроводів чи колекторів. Зусиллями ЛОДА і ЗНЦ треба сформувати комісії, які мали б проаналізувати потребу реалізації таких технологій.

«Для того, щоб наша культура, наука мали якнайширшу підтримку з боку державних структур, преса має публікувати якомога більше матеріалів – яких би це аспектів не стосувалось – економічних, соціальних чи екологічних – щоб наш Львів був належним науково-технічним центром… Нам належить ще (разом з ОДА) розробити повну комплексну програму для забезпечення належної екологічної безпеки і попередження технологічних катастроф», завершив свій виступ академік Володимир Панасюк.



Виступає Заслужений енергетик України Анатолій Акімов

Заслужений енергетик України Анатолій Акімов підготував інформацію під промовистою назвою «Паливно-енергетичний комплекс Львівщини – необхідна нова промислово-інноваційна політика». Адже область наша є унікальною щодо наявності в ній практично всіх видів органічного палива: запасів вугілля (близько 170 млн. тонн) діючих шахт Львівсько-Волинського басейну, покладів горючих менілітових сланців (близько 900 млрд. тонн), значних покладів нафти та газу. «Нині через недостатній видобуток вугілля у Львівсько-Волинському басейні надходження його на електростанції регіону становить лише 25% від необхідної кількості, а 75% вугілля постачається шахтами Донецького і Придніпровського вугільних басейнів», - справедливо констатував Анатолій Акімов. І додав: «Подальший ефективний розвиток ПЕК області можливий за комплексного підходу до розвитку вугільної галузі і теплової енергетики, який дозволить збільшити видобуток вугілля, встановити реальне ціноутворення, стале паливозабезпечення ТЕС, збільшити виробіток електроенергії для задоволення потреб області та збільшити експорт в інші країни… Це можливо тільки при системному підході на основі детального наукового обґрунтування співпраці державних та галузево-територіальних добровільних об’єднань підприємницьких структур із владою, науковими і громадськими організаціями, що створені для підвищення конкурентоспроможності своєї продукції та області».

Професор, д.ф.-м.н. Валентин Максимчук, керівник Карпатського відділення Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України, подав «Перелік розробок Карпатського відділення ІГФ ім. С.І. Субботіна НАН України, які можуть бути використані для вирішення актуальних проблем соціально-економічного та науково-технічного розвитку регіону», серед яких – проведення геофізичних спостережень комплексом методів: магніторозвідки, динамічної магнітометрії, польової капаметрії ґрунтів та ін.; прогнозування та попередження екологічно небезпечних явищ на територіях населених пунктів, шахтних полях рудників, залізниці, ниток нафто- та газопроводів; вивчення будови земної кори у широкому діапазоні глибин від поверхні Землі - до мантії; проведення режимних геофізичних (сейсмологічних, геомагнітних, електромагнітних та деформометричних спостережень на території Карпатського регіону; проведення періодичних вимірювань (один раз на два роки) компонент геомагнітного поля та створення тематичних карт.



Виступає професор, д.ф.-м.н. Валентин Максимчук, керівник Карпатського відділення Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України

Галина Мідяна, к.х.н., керівник Відділення фізико-хімії горючих копалин Інституту фізико-органічної хімії і вуглехімії ім. Л.М. Литвиненка НАН України розповіла про біопрепарати, які можуть бути застосовані у сільському господарстві, а також при фіторекультивації техногенно порушених ґрунтів для покращення росту рослин (орієнтовне фінансування – 250-300 тис. грн.). А ще – запропонувала, як розв’язати екологічні проблеми Борислава, зокрема, про впровадження високоефективної технології ліквідації нафтових забруднень ґрунтів центральної частини міста (йдеться про відвали озокеритової шахти).



Виступає Галина Мідяна, к.х.н., керівник Відділення фізико-хімії горючих копалин Інституту фізико-органічної хімії і вуглехімії ім. Л.М. Литвиненка НАН Україн

Про потребу, щоб влада повернулася обличчям до науки, висловилася більшість присутніх: директор Інституту прикладних проблем механіки і математики ім. Я.С. Підстригача НАН України член-кореспондент НАН України Роман Кушнір відмітив, що співпраця з ЛОДА (яка на нинішній день практично втрачена) може допомогти у ситуації, що склалася із науковими дослідженнями. Проблем чимало, але є досвід і є кваліфіковані кадри – потрібне бажання працювати спільно.



Виступає директор Інституту прикладних проблем механіки і математики ім. Я.С. Підстригача НАН України член-кореспондент НАН України Роман Кушнір

Директор Інституту регіональних досліджень НАН України професор Василь Кравців теж наголосив, що добре було б, як би обласна влада повернулася до науки лицем і використовувала пропозиції та оцінки науковців (Інститут підготував понад 20 таких наукових розробок). А ще запропонував створити фонд підтримки наукових інновацій.



Виступає директор Інституту регіональних досліджень НАН України професор Василь Кравців

Директор Інститут екології Карпат НАН України д.б.н. Микола Козловський: «Нашим науковцям належить наблизитися до законів ЄС – створити науково-координаційну раду з цього питання. Не забувати про екологічний моніторинг, на який, на жаль кошти не виділяють. А ще – розробити державну програму захисту і відновлення лісових насаджень. Масиви лісу вмирають…».



Виступає директор Інститут екології Карпат НАН України д.б.н. Микола Козловський

Інститут біології клітини НАН України представив заступник директора з наукової роботи к.б.н. Олег Стасик, який відмітив, що майбутнє України – за наукоємними технологіями. Тому потрібна підтримка молодих науковців (будівництво житла), щоб не виїжджали за кордон.

К.т.н., старший науковий співробітник Інституту геології та геохімії горючих копалин НАН України Мирослав Подольський зупинився на вагомій проблемі: «Україна, якщо говорити про науку, відстає від світу. Ми повинні інтенсифікувати міжнародну співпрацю. Адже поруч – стабільні країни. Треба подумати над тим, як нашому регіону втрутитися в європейський процес… Була свого часу розроблена програма енергоефективності для Львівщини на 2012-2015 роки, яку затвердили лише у березні 2014-го. Інша комплексна наукова розробка – геологічні проблеми Заходу і Півдня, родовища газу і маса газових об’єктів – все потрібно тримати під контролем».



Виступає к.т.н., старший науковий співробітник Інституту геології та геохімії горючих копалин НАН України Мирослав Подольський

Директор Центру математичного моделювання Інституту прикладних проблем механіки і математики ім. Я.С. Підстригача НАН України д.т.н. Ярослав П’янило запропонував проект "Розробка і впровадження пакету програм для відтворення швидкості вітру в заданих точках регіону на висотах роботи вітроенергетичних установок за даними метеопостів", орієнтований на розв’язання важливої науково-технічної проблеми - оцінки вітроенергетичного потенціалу території для ефективного використання відновлювальних джерел енергії. Розроблені авторським колективом математичні моделі є важливим підґрунтям для вирішення задач щодо "Впровадження нових та відновлюваних джерел енергії". (Орієнтовна вартість проекту 250 тис. грн.).

Так, звичайно. Проблем у впровадженні досягнень науки в економічне, соціальне та екологічне життя України, і Львівщини – зокрема, вистачає. Але «є в нас і щось доброго – підсумував науково-консультаційну зустріч академік НАН України Зіновій Назарчук. – ЗНЦ має потенціал великий. Регіональні центри створені для єднання освіти, науки, влади і бізнесу. Ми не ділимо науку на галузеву і освітянську. Є проблема - необхідно в кожному випадку створювати групу фахівців, які б відповіли на конкретне запитання: беремо цю технологію чи ні? ЗНЦ може і готовий це зробити. Ми зберемо докупи матеріали, які Ви надали на сьогоднішню зустріч, і видамо каталог».


Керівник прес-центру наукової журналістики

Західного наукового центру

Богдан Залізняк

Концепція розвитку НАН України на 2014-2023 роки
Мапа сайту
Розширена мапа сайту
Новини та події
Вітаємо колектив Львівського національного університету імені Івана Франка з 360-літтям університету!
Присуджено Державні премії України в галузі науки і техніки 2020 року
Запрошуємо на міждисциплінарний семінар Обрії науки
Погода

волог.:

тиск:

вітер:

волог.:

тиск:

вітер:

волог.:

тиск:

вітер:

волог.:

тиск:

вітер:

волог.:

тиск:

вітер:

Календар
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Західний науковий центр
Національної академії наук України та
Міністерства освіти і науки України
79007, м. Львів, вул. Матейка 4
e-mail: zncnan@mail.lviv.ua, znc@ukrpost.ua
Тел./факс: (032) 297-07-74