Західний науковий центр НАН України та МОН України

22 листопада 2013 року відбулося Засідання Ради Західного наукового центру



Президія:

  1. БАБІЙ Роман Петрович – в.о. директора Департаменту з питань освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації.
  2. КОВАЛЬЧУК Роман Ярославович – голову постійної комісії з питань культури, історико-культурної спадщини, духовного відродження та засобів масової інформації
  3. НАЗАРЧУК Зіновій Теодорович– академік НАН України, голова Західного наукового центру НАН України і МОН України.

Відкрив засідання академік НАН України, голова Західного наукового центру НАН України і МОН України Зіновій Теодорович НАЗАРЧУК і привітав всіх присутніх зі святом – 95-річчям від часу створення Національної академії наук України. Зокрема, він сказав, що наука, як діяльність, що генерує знання, є специфічною областю творення, котру необхідно постійно розвивати і примножувати. Наука у нашому краї має давні традиції. У 1576 році князем Острозьким було засновано перший на території східної Європи вищий навчальний заклад – греко-слов’яно-латинську академію у м. Острог, що мала велике значення для поширення освіти та організації національної школи на Україні. Значні досягнення були досягнуті наприкінці XIX-початку XX ст., коли Львів був перетворений у потужний науковий осередок, який славився своїми науковими інституціями.


Президія засідання.

Важливе значення для розвитку української науки і культури мало Наукове товариство ім. Т. Г. Шевченка (НТШ), 140-річчя створення якого ми недавно відзначили. Довгі роки товариство виконувало функції всеукраїнської академії наук.

Возз’єднання західноукраїнських земель створило нову суспільно-політичну ситуацію в регіоні, що позначалося на розвиткові наукових досліджень. У Львові було створено ряд відділів київських академічних інститутів. Пізніше на базі академічних підрозділів виникли науково-дослідні інститути — Машинознавства і автоматики, Геології корисних копалин, Суспільних наук. У 1951 р. створено Львівський філіал АН УРСР, який сприяв розвитку науки та зміцненню зв'язків науки з виробництвом. Було відкрито нові поклади корисних копалин, налагоджено їх видобуток і переробку.

Комплексні завдання розвитку країни вимагали глибшої координації дій української науки. З цією метою у 1971 було прийнято рішення про створення на Україні п'яти наукових центрів Академії наук УРСР, у тому числі й Західного, у сферу діяльності якого увійшли тоді 7, а на сьогодні вже 8, західних областей України.

У різний час головами наукового Центру були відомі вчені: академіки Доленко Г.В., Підстригач Я.С., Юхновський І.Р., Долішній М.І. Слід відзначити плідну працю Центру під керівництвом академіка Я.С.Підстригача протягом 18 років. За його ініціативи було створено низку науково-дослідних установ, започатковані й успішно функціонували міжвідомчі науково-виробничі комплекси. Під головуванням І.Р.Юхновського значного розвитку набула співпраця з науковцями Польщі, Німеччини та Австрії. При Західному науковому центрі діяла Львівська філія Австрійського інституту східної та південно-східної Європи, яка забезпечувала стажування студентів і науковців України в Австрії. Під керівництвом академіка М.І.Долішнього розвитку набула співпраця вчених з органами регіональної влади.

Нині Західний регіон займає третє місце в Україні за кількістю кандидатів та докторів наук як за їх загальною чисельністю, так і за участю у сфері наукових досліджень. Тут функціонують 26 академічних установ, понад 200 науково-дослідних підрозділів та організацій, 67 вищих навчальних закладів ІІІ-IV рівнів акредитації, серед яких 18 національних університетів і 2 національні академії. У різних сферах економіки краю зайнято близько 15 тис кандидатів та понад 2 тис докторів наук.

Академічний сектор науки в регіоні налічує понад 1,2 тис. наукових працівників, серед яких близько 190 докторів і 620 кандидатів наук, 10 академіків та 22 члени-кореспонденти НАН України. Більшість установ НАН України нашого регіону розташована у м. Львові (21), три - на Закарпатті та дві - у Чернівцях. Відзначаючи 95-річчя Національної академії наук України, хочеться назвати деякі здобутки цих наукових колективів.

Серед технічних наук провідною науковою установою Західного регіону є Фізико-механічний інститут імені Г.В. Карпенка. Учені цього інституту внесли вирішальний внесок у розвиток ряду наукових напрямів: фізико-хімічну механіку руйнування матеріалів і оцінювання міцності та ресурсу інженерних об’єктів, корозію металів і протикорозійний захист металоконструкцій, теорію і методи неруйнівного контролю та технічної діагностики, водневе матеріалознавство, моніторинг навколишнього середовища, Світового океану та навколоземного простору.

В Інституті термоелектрики розроблені і серійно поставляються для космічних об’єктів Євросоюзу термоелектричні вироби для штучних супутників Землі, які вже встановлені на 250 установках для моніторингу Землі, телекомунікацій, космічних платформах, вантажних кораблях до міжнародних космічних станцій.

Ученими Інституту електронної фізики розроблено технологію і вирощуються високоякісні монокристали, котрі застосовуються в акустооптичних пристроях, досліджено взаємодію повільних електронів з електроактивними та біо-молекулами.

Науковці Чернівецького відділення Інституту проблем матеріалознавства ім. І.М.Францевича розробили технологію карбонізації речовин рослинної природи. Отримані вуглецеві матеріали мають високу питому ємність і використовуються для виготовлення електродів суперконденсаторів.

Інститутом геології і геохімії горючих копалин встановлено геодинамічні режими Дніпровсько-Донецької, Карпатської та Чорноморсько-Кримської нафтогазоносних провінцій, що дозволяє зробити висновки про генезис та перспективи пошуку природних вуглеводнів в Україні.

Ученими Львівського центру Інституту космічних досліджень впроваджено надпотужний генератор зондуючих імпульсів для розвідки корисних копалин, створено нову версію магнітометра з надмалим споживанням енергії, який пройшов випробування в Ізраїлі.

За результатами експериментальних компонентних спостережень ученими Карпатського відділення Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна побудовано карту вікового ходу геомагнітного поля для території України за 2005 2010 рр. та систему геомагнітного моніторингу сейсмотектонічних процесів.

Значний доробок мають академічні установи природничого спрямування. Серед результатів Інституту прикладних проблем механіки і математики ім. Я.С. Підстригача відзначу встановлення закономірностей руху ударних хвиль у неоднорідних космічних середовищах та створення програмних модулів для керування потоками газу в системах транспортування ДК „Укртрансгаз”.

Ученими Інституту фізики конденсованих систем методами комп’ютерного моделювання вдалося суттєво прискорити чисельні розрахунки, що помітно зменшує витрати на дослідження і дозволяє моделювати об'єкти за умов обмеженого технічного ресурсу.

В Інституті біології клітини виготовлені високочутливі лабораторні прототипи ферментних та клітинних сенсорів для селективного визначення сполук у харчовій промисловості, бродильному виробництві, екології і клінічній діагностиці. Встановлено високу ефективність нових нанокомпозитів у доставці лікарських препаратів у пухлинні клітини.

Здобутки Відділення фізико-хімії горючих копалин Інституту фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка базуються на процесах високоселективного каталітичного окиснення вуглеводнів, розробці біологічно–активних продуктів для сучасної промисловості та сільського господарства.

Інститут екології Карпат НАН України бере участь у розробці та виконанні програм протипаводкового захисту в басейнах рік Тиса, Дністер, Прут, Сірет; розвитку заповідної справи та формуванні екологічної мережі в західних регіонах України.

Державний природознавчий музей є одним із найстаріших і найбагатших за природничими колекціями серед музеїв Європи. Його фонди внесено до державного реєстру наукових об'єктів, що становлять національне надбання. Ученими створено комп’ютерні довідники, бази даних різноманітності біоти.

У царині економіки відомі здобутки Інституту регіональних досліджень, які базуються на розвитку міжрегіональної економічної інтеграції, сільських територій, міграційних процесів в Україні, формуванні транскордонних кластерів.

Вагомо представлені у нашому краї академічні установи гуманітарного спрямування. Науковці Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича відкрили археологічний музей та опублікували низку наукових монографій. Їх багатотомна «Історія Львова»– найбільше на сьогодні видання з історії міста. Готується до друку також «Історія Галичини».

Інститут народознавства активно пропагує культурні надбання українського народу. Музей етнографії та художнього промислу Інституту лише за останні 5 років організував понад 100 виставок, з яких близько 30 – міжнародні. Експозиції музею за цей час оглянуло близько 300 тис. відвідувачів.

Одним із першочергових завдань новоствореного Інституту Івана Франка – виконання фундаментального проекту «Іван Франко: Літературна енциклопедія» у п’яти томах. Започатковано збірник «Іван Франко: Тексти. Факти. Інтерпретації», вже вийшов 1-ий випуск – «Огляди, статті, твори, листування, спогади, бібліографія».

Львівське відділення Інституту української археографії і джерелознавства видало три томи «Творів у 50-и томах» Михайла Грушевського. Знаковими стали три томи праць колишнього керівника Відділення Ярослава Дашкевича.

Сховищем унікальних пам'яток української книжкової культури, творів українського та зарубіжного мистецтва є Львівська національна наукова бібліотека України ім. В. Стефаника. Ученими опубліковано три томи національної бібліографії української періодики, впроваджено автоматизовану бібліотечно-інформаційну систему. За сприяння Львівської міськради та Академії сухопутних військ вирішено проблему зберігання фондів бібліотеки. Попереднє приміщення, де вони зберігались 65 років - Храм святих Петра і Павла, передано громаді міста.

Поряд з вагомими результатами праці наших науковців, тривожним фактом є щорічне зменшення кількості працівників наукових установ регіону, що характерно і для всієї України. Навіть порівняно з 2000 роком, а не з важкими 90-тими, таке зменшення в нашому краї відбулося майже на третину. Тому пильну увагу приділяємо залученню молоді до наукової роботи.

Для цього налагоджено співпрацю із Львівським відділенням Малої академії наук. З 2008 року у ЗНЦ відбуваються наукові доповіді членів Львівського відділення МАН. За ініціативи ЗНЦ щорічно талановиті молоді учені і спеціалісти та відомі учен удостоюються премій Львівської обласної державної адміністрації та Львівської обласної ради. Аналогічні заходи проводять інші області регіону. Здійснено заходи щодо закріплення в наукових установах молодих учених - у 2011 році 14 сімей молодих науковців установ НАН України отримали ордери на службові квартири у м. Львові.

Активну участь бере ЗНЦ у вихованні висококваліфікованих наукових кадрів. Через відповідні наукові секції центр розглядає заяви про створення спеціалізованих учених рад із захисту дисертацій. За останні п’ять років чисельність спецрад у нашому регіоні зросла у півтора рази. Щорічно зростає і кількість захистів дисертаційних робіт.

Попри недофінансування наукових досліджень та зменшення кількості дослідників, спостерігається збільшення кількості друкованих праць наших учених, порівняно з 2000 роком - більш ніж вдвічі. Доробок науковців регіону налічує понад 60 тис. друкованих робіт, більшість з яких – це статті у фахових наукових виданнях.

Використовуючи наявний потенціал, проводимо заходи щодо вирішення проблем нашого краю. Укладено угоди про співробітництво ЗНЦ з обласними державними адміністраціями. З метою більш ефективного залучення вчених до розв’язання завдань сьогодення до складу виконкому Ради запрошено нових членів, які координують діяльність галузевих науково-дослідних інститутів та представляють учених НТШ. Для організаційно-правового забезпечення роботи вчених відкрито секцію права.

Важливим аспектом діяльності наукових центрів є міжрегіональні зв’язки. У 2012 році в м. Сєвєродонецьку Луганської області на базі Технологічного інституту Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля у рамках Договору про співробітництво між Донецьким та Західним науковими центрами обговорено перспективи сталого розвитку регіонів, шляхи подолання економічних і техногенних загроз.

На засіданні Ради в Ужгороді розглянуто особливості розвитку гірських територій, здійснено заходи щодо створення проекту Державної програми сталого розвитку Українських Карпат. Пропозиції направлені до Верховної ради України, Кабінету міністрів України та обласних державних адміністрацій.

2011 року на виконання ухвали Ради ЗНЦ на базі Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя відкрито науковий парк «Інноваційно-інвестиційний кластер Тернопілля». На виїзному засіданні Ради в Івано-Франківській області за участі керівників НАК «Нафтогаз України» розглядали забезпечення надійної роботи нафтогазотранспортної системи України. Проблема визначення ресурсу нафто- та газопромислового обладнання була предметом обговорення за участю Президента НАН України академіка НАН України Б.Є.Патона та наукових доповідей наших учених на засіданнях Президії НАН України. Цьогоріч засідання Ради ЗНЦ у Львівському національному аграрному університеті «Аграрна наука і практика: результати і завдання» намітило шляхи виконання ряду завдань, актуальних як для аграрного комплексу, так і в сфері використання нетрадиційних джерел енергії та біотехнологій.

Вирішення важливих для регіону завдань неможливе без інтеграції освіти і науки. Активну роботу проводить Навчально-науковий комплекс "Економосвіта". Якісно новий рівень організації співпраці академічних установ та вищих навчальних закладів регіону започатковано з природничих і технічних наук - разом з Національним університетом "Львівська політехніка" створено науково-навчальний комплекс з правами Відділення цільової підготовки. 2009 року аналогічний Науково-навчальний центр з правами Відділення цільової підготовки магістрів створено спільно з Інститутом регіональних досліджень і Національним університетом водного господарства та природокористування.

На сучасному етапі вивчення української літератури виникла потреба в розширенні наукової координації франкознавчих досліджень. Тому за ініціативи ЗНЦ та підтримки Відділення мови, літератури і мистецтвознавства НАН України на базі Львівського відділення Інституту літератури ім. Т. Шевченка НАН України 2011 року у м.Львові було створено Інститут Івана Франка.

При ЗНЦ утворено Міждисциплінарну експертну комісію провідних науковців західного регіону України з питань незалежної оцінки стану охорони і збереження пам'яток культурної спадщини Львівщини. Підвищенню ролі науки в розробці і реалізації ефективної соціогуманітарної політики сприяє створений при ЗНЦ Інститут соціогуманітарних проблем людини.

Результати фундаментальних досліджень наших учених служать базою для інтенсифікації прикладних науково-технічних розробок. У 2011 році на базі Науково-виробничого підприємства «Карат» відкрито першу в Україні виробничу дільницю Науково-виробничого концерну «Наука» з промислового виробництва наногетероструктур. Вже укладено угоду на постачання в країни ЄС наногетероструктур на суму 2,5 млн. доларів США.

У час постійного здорожчання енергоносіїв актуальними є принципово нові розробки наших учених: «Підвищення маневреності, надійності і економічності енергоблоків з пиловугільними і газомазутними котлами», «Інтерметаліди, гідриди та оксиди як основа нових енергоощадних матеріалів», «Система використання біоресурсів у новітніх біотехнологіях отримання альтернативних палив», які відзначено Державними преміями України в галузі науки і техніки.

ЗНЦ впроваджував нові підходи до розбудови електронних ресурсів наукових установ - налагоджено швидкісний доступ до мережі Інтернет через оптико-волоконні канали зв’язку.

Розширено участь учених в міжнародній науковій кооперації. Результатом діяльності вчених є створення у нашому краї двох Міжнародних біосферних резерватів «Розточчя» та «Західне Полісся». Налагоджено співпрацю науковців в галузі математики та комп’ютерного моделювання по Програмі академічних обмінів фонду Фулбрайта в Україні. Організовано семінари для популяризації рамкових програм Європейського комітету. У співпраці з Львівським регіональним відділенням УНТЦ підтримано ряд проектів та патентів. 2011 року підписано Угоду про наукове співробітництво між Відділенням Польської Академії Наук в Любліні та Західним науковим центром. У 2013 році підписано Угоду про наукове співробітництво між Західним науковим центром та Українським Вільним Університетом (м. Мюнхен, Німеччина).

З метою популяризації досягнень учених у 2008 році ЗНЦ утворив сектор наукової журналістики. Опубліковано низку науково-популярних статей, інтерв’ю, нарисів тощо. Щорічно виходить з друку науково-інформаційне видання «Бюлетень Західного наукового центру». Основні результати наукової роботи вчених висвітлені у виданні «Наука Західного регіону України 1990-2010рр.» та інформаційному проспекті про наукові установи НАН України нашого регіону.

До Дня науки щорічно проводимо Фестиваль науки, у рамках якого відбуваються конференції, семінари, мистецькі заходи та дні відкритих дверей.

Про визнання і високу оцінку доробку вчених свідчать державні відзнаки, яких вони удостоєні. За роки незалежності понад 120 учених західного регіону України стали лауреатами Державної премії у галузі науки і техніки. Багатьом науковим та науково-педагогічним працівникам регіону присвоєно почесні звання, відзначено орденами і медалями.

Однак, здобутки вчених могли б бути значно вагоміші. Основним фактором, що обумовлює сьогоднішнє скрутне становище науки є нестача фінансових ресурсів. Попри те, що абсолютні показники фінансування науки зростають, наукомісткість ВВП з кожним роком знижується. У 2011 році вона склала рекордну малу частку – 0,73% від ВВП, з якої 0,29% - за рахунок державного бюджету, причому темпи бюджетного фінансування науки з урахуванням індексу інфляції не зростали, а зменшувалися. З наукометрії відомо, що граничною є межа у бюджетних видатках на науку 0,3% ВВП, після якої деструктивні процеси руйнування наукових шкіл стають необоротними, а повернення на втрачені позиції вимагатиме значно більших коштів і часу.

Надзвичайну загрозу для науки становлять спроби істотно обмежити академічне самоврядування та намагання вкласти науку в “прокрустове ложе” одного з міністерських департаментів. Цей процес намагаються прикрити гаслами реформ без розуміння механізмів життєдіяльності, а також соціальних функцій фундаментальної науки, прикладних досліджень та науково-технологічних розробок. Звучать заклики про необхідність створення нових лабораторій, які внесуть якісні зміни в науку. На практиці, під нібито нове наукове об’єднання виділяються кошти, які розподіляються за окремою схемою між і так працюючими колективами.

Зберігши в нелегких умовах цілісний майновий комплекс та наукові школи, Національна академія наук України є і повинна бути осередком фундаментальної науки, без якої неможливо розвивати прикладні дослідження та створювати науково-технічні розробки в рамках цільових програм, пріоритетних напрямів, конкурсів та грантів. А нам необхідно консолідуватися проти можливого свавілля чиновників у спробах змінити демократичні правила академічного життя, відлучити й переділити академічне майно.

З.Т. Назарчук привітав всіх працівникиків НАН України, учених інших академій та вищих навчальних закладів, які віддають свої сили і наснагу для примноження традицій української науки і побажав всім творчих злетів, міцного здоров’я та здійснення мрій.

Академік З.Т. Назарчук запросив до слова Романа Петровича БАБІЯ – в.о. директора Департаменту з питань освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації, який зокрема сказав, що нині ні в кого не викликає сумніву твердження, що стан науки визначає ступінь розвитку суспільства, його місце у світі. Ефективне використання наукового і технічного потенціалу – один із вирішальних факторів інтенсифікації економіки, зростання продуктивності праці, основа оптимального природокористування. Львівщина має давні наукові традиції і володіє вагомим науковим та освітнім потенціалом, займаючи третє місце в Україні як за кількістю вищих навчальних закладів і наукових інституцій, так і за чисельністю студентства, кандидатів та докторів наук.

У Концепції стратегії розвитку Львівщини освіті та науці приділяється велика увага. Перед усіма нами стоїть важливе завдання – побудувати інноваційно-орієнтовану економіку, здатну забезпечити співвітчизникам якість життя на рівні європейських стандартів. Досягти цього можна лише за тісної співпраці науковців, виробничників та органів державної влади. Відзначу особливу роль у цьому Західного наукового центру, який спрямовує свої зусилля на консолідацію вчених для вирішення важливих соціально-економічних і гуманітарних проблем нашого регіону.


Виступ Романа Петровича БАБІЯ, в.о. директора Департаменту з питань освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації

Результати фундаментальних досліджень служать базою для інтенсифікації прикладних науково-технічних розробок. У нашому регіоні зосереджені розвідані запаси калієвих руд, що останнім часом практично не експлуатуються. На часі є створення технологій комплексної та економічно вигідної їх переробки і виробництва добрив, використання яких в промислових масштабах може забезпечити Україну власними калійними добривами комплексної дії.

Серед найважливіших глобальних проблем сучасності є екологія та охорона здоров’я. Результатом спільної роботи вчених та органів влади є створення на теренах нашого краю двох транскордонних біосферних резерватів «Розточчя» та «Західне Полісся», що сприяє поліпшенню екологічної ситуації та розвитку територій.

Львівська обласна державна адміністрація, виконуючи покладені на неї завдання, активно спирається на науку у створенні та реалізації програм культурного й соціально-економічного розвитку нашого краю. У нелегкі для місцевих бюджетів часи щорічно ми виділяємо кошти для відзначення преміями Львівської обласної ради та Львівської обласної державної адміністрації вчених Львівщини. Нагородження такими преміями є не лише оцінкою праці науковців, але й вагомим чинником для активної творчої діяльності вчених області у майбутньому.

Висловлюю щирі слова подяки усім науковцям нашого краю за увагу до вирішення важливих проблем Львівщини. Переконаний, що лише спільними зусиллями інтелектуальної, управлінської та господарської еліти області через чітке бачення перспектив та пріоритетів регіонального розвитку зуміємо напрацювати і втілити в життя нові напрями, інноваційні моделі та дієві механізми реалізації планів соціально-економічного поступу. Кількість невирішених завдань на Львівщині залишається значною, працювати над їх виконанням необхідно всім нам разом, і Львівська обласна державна адміністрація розраховує на вашу підтримку.

Роман Петрович БАБІЙ вручив нагороди науковцям.


Виступ Романа Петровича БАБІЯ, в.о. директора Департаменту з питань освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації

Академік З.Т. Назарчук запросив до слова Романа Ярославовича КОВАЛЬЧУКА – голову постійної комісії з питань культури, історико-культурної спадщини, духовного відродження та засобів масової інформації. Р.Я. Ковальчук також привітав присутніх з святом. А також сказав, що науковці нашого краю створили визнані у світі наукові школи, високотехнологічні розробки та сучасні системи підготовки кадрів. Широкого обговорення серед наукової спільноти набуло питання щодо використання покладів сланцевого газу в регіоні. З метою безпечного видобування в Україні сланцевого газу прийнято рішення щодо створення Мережевого дослідницького центру, який об’єднає наукові установи для напрацювання методики і технологій попередження екологічних ризиків під час видобування природного газу нетрадиційних покладів. Цьогоріч на засіданні Ради Західного наукового центру «Аграрна наука і практика: результати і завдання», що відбулася у Львівському національному аграрному університеті, учені означили шляхи виконання завдань, актуальних як для аграрного комплексу, так і в сфері використання нетрадиційних джерел енергії і біотехнологій. Надаючи уваги розвитку гірських територій, за ініціативою науковців здійснено заходи щодо створення проекту Державної програми сталого розвитку Українських Карпат.


Виступ Романа Ярославовича КОВАЛЬЧУКА, голови постійної комісії з питань культури, історико-культурної спадщини, духовного відродження та засобів масової інформації

Роман Ярославович КОВАЛЬЧУК вручив нагороди науковцям.


Виступає Іванна Антонівна Бородчук, директор Львівського відділення Малої академії наук

До привітань долучилися:

  • Мала академія наук (директор Львівського відділення МАН Іванна Антонівна Бородчук);
  • Національна академія медичних наук (ректор Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького чл.-кор. НАМН України Борис Семенович Зіменоквський);
  • Національна академія мистецтв України (народний артист України академік НАМ України Богдан Миколайович Козак);
  • Національна академія педагогічних наук (чл.-кор. НАПН України Ярослав Григорович Камінецький);
  • Національна академія аграрних наук України (академік НААН України Володимир Васильович Снітинський);

Виступає Борис Семенович Зіменоквський, ректор Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького чл.-кор. НАМН України

Представники вищих навчальних закладів регіону:

  • ректор Українського Вільного Університету проф. Я. Мельник;
  • Тернопільський національний технічний університет імені І. Пулюя (ректор університету Петро Володимирович Ясній);
  • Хмельницький національний університет (проректор з наукової роботи проф. Георгій Борисович Параска);
  • Прикарпатський національний університет ім.. В. Стефаника (чл.-кор. НАН України проф. Б.К. Остафійчук, дф.-м.н., проф. Д.М. Фреїк).

Засідання продовжили виступи художніх колективів Львівського будинку вчених, Львівської національної музичної академії ім.. М. Лисенка, Львівського національного аграрного університету.


Виступ художніх колективів Львівського будинку вчених
Концепція розвитку НАН України на 2014-2023 роки
Мапа сайту
Розширена мапа сайту
Новини та події
Вітаємо колектив Львівського національного університету імені Івана Франка з 360-літтям університету!
Присуджено Державні премії України в галузі науки і техніки 2020 року
Запрошуємо на міждисциплінарний семінар Обрії науки
Погода

волог.:

тиск:

вітер:

волог.:

тиск:

вітер:

волог.:

тиск:

вітер:

волог.:

тиск:

вітер:

волог.:

тиск:

вітер:

Календар
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Західний науковий центр
Національної академії наук України та
Міністерства освіти і науки України
79007, м. Львів, вул. Матейка 4
e-mail: zncnan@mail.lviv.ua, znc@ukrpost.ua
Тел./факс: (032) 297-07-74