Західний науковий центр НАН України та МОН України

Удосконалення атестації наукових та науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації – спільна мета усіх науковців України

Останнім часом предметом активного обговорення в наукових колах України став процес атестації наукових та науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації, визначений чинною нормативно-правовою базою. Причини такого інтересу до атестації науковців є очевидними. Вони пов'язані із зростанням відкритості України світові, демократизацією усіх сфер життя українського суспільства, структурною перебудовою науково-педагогічної сфери тощо.

Вища атестаційна комісія як центральний орган державної влади, уповноважений від імені держави проводити атестацію наукових та науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації, прямо зацікавлена в удосконаленні існуючої системи атестації, що враховувала б широкий міжнародний досвід у цій галузі та зберігала кращі здобутки вітчизняної системи атестації.

З цією метою впродовж 2007-2008 років ВАК України було проведено шість регіональних нарад з головами, заступниками голів та вченими секретарями усіх спеціалізованих вчених рад, що діють в Україні. Такі регіональні наради пройшли у Львівській, Донецькій, Харківській та Одеській областях, а також в Автономній Республіці Крим та м. Києві.

Предметом обговорення підсумкової наради, що відбулась у м. Києві 26 червня 2008 року, став також і проект Закону України «Про атестацію наукових та науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації», підготовлений ВАК України за дорученням Кабінету Міністрів України.

З доповіддю щодо питань удосконалення та правового регулювання атестації наукових та науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації на нараді виступив Голова ВАК України, член-кореспондент НАН України В.Ф. Мачулін. В обговоренні доповіді та проекту закону взяли участь Президент Академії медичних наук України, академік НАН України, академік АМН України О.Ф. Возіанов, віце-президент Академії педагогічних наук України, академік АПН України В.І. Луговий, віце-президент Української академії аграрних наук, академік УААН України А.М. Головко, віце-президент Академії правових наук України, академік АПрН О.В. Петришин, академіки НАН України Ю.І. Кундієв, А.Г. Наумовець, К.М. Ситник, В.Ф. Чехун, члени-кореспонденти НАН України А.Г. Білоус, М.Ю. Ільченко та член-кореспондент НАН України, академік АМН України І.М. Трахтенберг, а також академік АПрН України М.В. Костицькийта ректор Вінницького національного технічного університету Б.І. Мокін.

Згодом проект цього закону було обговорено і на черговому засіданні Наукової громадської ради при ВАК України.

Вища атестаційна комісія України з метою широкого обговорення науковою громадськістю країни та за рішенням підсумкової наради у м. Києві публікує проект закону України «Про атестацію наукових та науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації», виступ Голови ВАК України В.Ф. Мачуліна на підсумковій нараді у м. Києві 26 червня 2008 р., а також Рекомендації підсумкової наради з питань удосконалення атестації наукових та науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації.

Сподіваємося на Ваші жваві відгуки та конструктивні пропозиції.


Джерело: Бюлетень Вищої атестаційної комісії України. – 2008. – № 8. – С.2.


Проект

ЗАКОН УКРАЇНИ
"ПРО АТЕСТАЦІЮ НАУКОВИХ ТА НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНИХ КАДРІВ ВИЩОЇ КВАЛІФІКАЦІЇ"

Цей Закон визначає політичні, правові, організаційні та фінансові засади створення, функціонування та розвитку державної системи атестації наукових та науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації як важливого засобу прогресу науки і освіти в Україні, інтелектуального та духовного зростання громадян України, цілеспрямованої політики держави щодо перспектив розвитку науки і техніки в Україні з урахуванням світового рівня науково-технічного прогресу та зміцнення наукового потенціалу держави.

Розділ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Основні терміни та їх визначення

У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються у такому значенні.

Наука – сфера людської діяльності, спрямованої на вироблення та теоретичну систематизацію нових об’єктивних знань щодо дійсності, та яка містить суму накопичених людством знань, які формують наукову картину світу та суспільного життя.

Наукова експертиза – це діяльність, метою якої є дослідження, перевірка, аналіз та оцінка наукового рівня об’єктів експертизи і підготовка обґрунтованих висновків для прийняття рішень щодо таких об’єктів.

Наукова кваліфікація – ступінь і вид професійної освіченості фахівця, наявність у нього знань, вміння та навичок, необхідних для виконання ним певної наукової роботи.

Галузь науки – частина науки, яка охоплює споріднені знання.

Атестація – визнання науковою громадськістю та державне визнання рівня кваліфікації вченого.

Атестаційний процес – послідовний комплекс експертних дій щодо оцінки наукового рівня праць вчених і прийняття учасниками атестаційного процесу колегіального рішення про визнання (невизнання) відповідності (невідповідності) рівня наукових праць та кваліфікації вчених кваліфікаційним вимогам.

Кваліфікаційні вимоги затверджуються Кабінетом Міністрів України за погодженням з Міністерством освіти і науки України та Національною академією наук України.

Учасники атестаційного процесу – органи державної влади та колегіальні органи установ та організацій, яким цим Законом надано права брати участь в атестаційному процесі.

Наукові ступені – це встановлені рівні наукових кваліфікацій, які присуджуються за виконання та прилюдний захист відповідних кваліфікаційних наукових праць.

Вчені звання – це рівні наукової та/або педагогічної кваліфікації вченого в результаті наукової та/або науково-педагогічної діяльності в межах певної наукової галузі та спеціальності.

Учений – фізична особа, яка має повну вищу освіту та проводить фундаментальні та/або прикладні наукові дослідження і отримує наукові та/або науково-технічні результати.

Здобувач наукового ступеня (вченого звання) – особа з повною вищою освітою, яка володіє глибокими фаховими знаннями й отримала в результаті проведення наукових досліджень значні наукові досягнення в певній галузі науки, що дозволяє їй в установленому порядку претендувати на присудження наукового ступеня чи присвоєння вченого звання.

Дисертація на здобуття наукового ступеня – написана у вигляді спеціально підготовленого рукопису чи опублікованої монографії кваліфікаційна наукова праця, в якій автор узагальнює власний доробок, отриманий у творчому процесі розв’язання наукової або науково-прикладної проблеми чи конкретного завдання.

Основні наукові результати дисертації відображають особистий внесок автора в їх досягнення і обов’язково повинні бути опубліковані автором.

Стаття 2. Мета і завдання Закону

Метою цього Закону є врегулювання відносин, пов’язаних із атестацією наукових та науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації, забезпечення прав громадян на свободу наукової творчості, створення умов для підвищення ефективності наукових досліджень.

Основними завданнями Закону є:

правове регулювання в галузі атестації наукових та науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації;

визначення принципів державної політики в галузі атестації наукових та науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації;

визначення повноважень органів державної влади та правового статусу суб’єктів атестаційного процесу;

регламентація процесу оцінювання наукового рівня вчених, які проходять атестацію, та їх наукових праць.

Стаття 3. Законодавство України про атестацію наукових та науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації

Законодавство України про атестацію наукових та науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації складається з цього Закону, законів України "Про вищу освіту", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про наукову і науково-технічну експертизу" та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у процесі здійснення такої діяльності.

Стаття 4. Державна політика у галузі атестації наукових та науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації

Державна політика у галузі атестації наукових та науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації визначається Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України та Президентом України відповідно до їх повноважень, визначених Конституцією України, а також цим Законом.

Реалізація державної політики у галузі атестації наукових та науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації здійснюється Вищою атестаційною комісією України та Міністерством освіти і науки України.

Стаття 5. Основні принципи атестації наукових та науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації

Основними принципами атестації наукових та науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації є:

державне регулювання в галузі атестації;

забезпечення рівних прав громадянам України, які претендують на присудження їм наукових ступенів та присвоєння вчених звань за умови дотримання ними вимог нормативно-правових актів з питань атестації;

єдність вимог до здобувачів наукових ступенів та вчених звань;

незалежність та об’єктивність наукової експертизи на всіх етапах процесу атестації наукових і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації;

обґрунтованість висновків щодо наукового рівня дисертаційних робіт;

персональна відповідальність усіх учасників атестаційного процесу за об’єктивність та обґрунтованість висновків щодо кваліфікаційного рівня дисертаційних робіт та відповідної професійної кваліфікації здобувачів вчених звань;

колегіальність у прийнятті остаточних рішень щодо присудження наукових ступенів і присвоєння вчених звань;

залучення наукової громадськості до проведення експертизи наукового доробку здобувачів наукових ступенів і вчених звань та до опрацювання проектів нормативних документів;

прозорість процесу присудження наукових ступенів і присвоєння вчених звань.

Розділ II. НАУКОВІ СТУПЕНІ, ВЧЕНІ ЗВАННЯ. ЇХ ПРИСУДЖЕННЯ ТА ПРИСВОЄННЯ

Стаття 6. Загальні положення

В Україні присуджуються наукові ступені доктора філософії та доктора наук і присвоюється вчене звання старшого наукового співробітника, доцента і професора у відповідності до цього Закону.

Присудження наукових ступенів та присвоєння вченого звання є державним визнанням та визнанням науковою громадськістю рівня кваліфікації вченого. Документи, що засвідчують присудження наукового ступеня чи присвоєння вченого звання, є документами державного зразка. Дипломи доктора наук, доктора філософії та атестат старшого наукового співробітника видає Вища атестаційна комісія України, а атестати професора і доцента – Міністерство освіти і науки України.

Цей Закон визнає дійсними в Україні дипломи кандидата і доктора наук та атестати старших наукових співробітників, доцента і професора, що були видані ВАК СРСР та Російської Федерації за результатами захистів дисертацій або рішень вчених рад до 1 вересня 1992 року, а також ВАК України та МОН України до набуття чинності цього Закону. Отримані раніше дипломи кандидата наук прирівнюються до дипломів доктора філософії.

Зразки дипломів про присудження наукових ступенів та атестатів про присвоєння вчених звань розробляються ВАК України та МОН України відповідно до їх повноважень і затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Порядок оформлення та видачі дипломів та атестатів визначається ВАКУкраїни та МОН України.

Стаття 7. Наукові ступені

Науковий ступінь доктора філософ" присуджується особі, яка має повну вищу освіту і отримала диплом спеціаліста або магістра (чи інший диплом про повну вищу освіту, який визнаний в Україні) та у визначений термін успішно завершила програму докторської підготовки, оприлюднила результати наукового дослідження та захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора філософії.

На здобуття наукового ступеня доктора наук може претендувати особа з науковим ступенем доктора філософії, яка в період після захисту дисертації доктора філософії ініціювала та/або брала участь у наукових дослідженнях, в результаті яких отримала наукові результати, визнані науковою громадськістю, що розв’язують важливу наукову або науково-прикладну проблему і щодо яких здобувач наукового ступеня є суб’єктом авторського права.

Порядок присудження наукових ступенів затверджується Кабінетом Міністрів України.

Стаття 8. Вчені звання

Вчені звання засвідчують відповідну професійну наукову та науково-педагогічну кваліфікацію вченого в результаті наукової та науково-педагогічної діяльності.

Вчене звання старшого наукового співробітника присвоюється вченому, який має науковий ступінь доктора філософії або доктора наук, має високу професійну наукову кваліфікацію та досвід наукової роботи.

Вчене звання доцента присвоюється науково-педагогічному працівнику, який має науковий ступінь доктора філософії або доктора наук, опублікував після захисту дисертації доктора філософії значну кількість наукових та науково-методичних праць.

Вчене звання професора присвоюється науковому або науково-педагогічному працівнику, який має науковий ступінь доктора наук, вчене звання доцента, опублікував індивідуальну монографію, підручник, навчально-методичний посібник тощо та веде підготовку науковців вищої кваліфікації.

Порядок присвоєння вчених звань затверджується Кабінетом Міністрів України.

Стаття 9. Друковані органи в галузі атестації

ВАК України та МОН України мають офіційні друковані органи, в яких публікуються матеріали атестаційної практики в Україні та інші матеріали з питань діяльності суб’єктів атестації.

Розділ III. СУБ’ЄКТИ АТЕСТАЦІЙНОГО ПРОЦЕСУ ТА ПРАВОВИЙ СТАТУС ЙОГО УЧАСНИКІВ

Стаття 10. Система атестації наукових та науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації

Систему атестації наукових та науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації складають: спеціалізовані вчені ради вищих навчальних закладів, наукових установ, вчені (науково-технічні, технічні) ради вищих навчальних закладів та наукових установ, Вища атестаційна комісія України, президія ВАК України, експертні ради ВАК України, Міністерство освіти і науки України, атестаційна колегія МОН України.

Стаття 11. Управління в системі атестації наукових та науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації

Управління в системі атестації наукових та науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації у межах своєї компетенції здійснюється уповноваженим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом – Вищою атестаційною комісією України, а також Міністерством освіти і науки України.

Стаття 12. Вища атестаційна комісія України (ВАК України)

ВАК керується у своїй діяльності Конституцією України, законами України, актами Кабінету Міністрів України та Президента України, а також нормативно-правовими актами з питань атестації наукових та науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації.

ВАК реалізовує державну політику в галузі атестації наукових та науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації. Разом з Національною академією наук України, державними галузевими академіями наук, МОН України, міністерствами, відомствами та власниками, які мають підпорядковані їм науково-дослідні установи та вищі навчальні заклади III—IV рівнів акредитації, забезпечує функціонування системи атестації наукових та науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації, контролює якість атестації відповідно до цього Закону та законів України "Про наукову і науково-технічну діяльність" і "Про наукову і науково-технічну експертизу". Акти ВАК України, прийняті у межах її повноважень, є обов’язковими для міністерств і відомств, а також для інших суб’єктів атестаційного процесу, в системі яких створені спеціалізовані вчені ради та вчені (наукові, науково-технічні та технічні) ради, що приймають рішення про присудження наукових ступенів та присвоєння вчених звань.

Експертні висновки ВАК України можуть спростовуватися додатковими експертизами, визначеними цим Законом, і не підлягають оскарженню в судовому порядку.

Діяльність ВАК України регламентується Положенням про ВАК України, яке затверджується Кабінетом Міністрів України.

Стаття 13. Президія ВАК України

Президія ВАК України є постійно діючим органом в системі атестації, який утворюється для оперативного вирішення поточних питань забезпечення функціонування системи атестації.

Основними завданнями президії ВАК України є вирішення питань щодо удосконалення нормативної бази атестаційного процесу, формування експертних рад ВАК України, затвердження мережі та персонального складу спеціалізованих вчених рад, а також їхніх рішень щодо присудження наукових ступенів доктора філософії та доктора наук, рішень вчених (наукових, науково-технічних та технічних) рад наукових установ та вищих навчальних закладів ІІІ-І\/ рівнів акредитації про присвоєння вченого звання старшого наукового співробітника відповідно до цього Закону.

Президія ВАК України розглядає також питання відповідальності спеціалізованих вчених рад за обґрунтування прийнятих ними рішень, персональної відповідальності керівників спеціалізованих вчених рад, експертів та офіційних опонентів за порушення процедури атестаційного процесу, скасовує рішення спеціалізованих вчених рад та вчених (наукових, науково-технічних та технічних) рад щодо присудження наукових ступенів і присвоєння вченого звання старшого наукового співробітника у разі виявлення порушень вимог нормативно-правових актів з питань атестації.

Президія ВАК України утворюється в кількості до 20 осіб. Персональний склад президії ВАК України затверджується Кабінетом Міністрів України. До складу президії ВАК України за посадою входять Голова ВАК України, перший заступник Голови, заступник Голови та вчений секретар ВАК України.

Члени президії ВАК України здійснюють свої повноваження на громадських засадах.

Стаття 14. Експертні ради ВАК України

Експертні ради ВАК України є дорадчими органами ВАК України, на які покладено функції експертної оцінки рішень спеціалізованих вчених рад щодо присудження наукових ступенів доктора філософії та доктора наук і присвоєння вченого звання старшого наукового співробітника відповідно до цього Закону та Закону України "Про наукову і науково-технічну експертизу".

Експертна рада ВАК України забезпечує єдність вимог до здобувачів, неупередженість, професіоналізм, об’єктивність експертизи при атестації здобувачів наукових ступенів та вченого звання.

Експертні ради формуються ВАК України з числа провідних учених певної галузі науки за поданням Національної академії наук України, державних галузевих академій наук, МОН, міністерств і відомств та власників, які мають підпорядковані їм науково-дослідні установи та вищі навчальні заклади 111-І V рівнів акредитації, та вищих навчальних закладів зі статусом національних.

До складу експертних рад входять лише доктори наук, які захистили докторську дисертацію не менше п’яти років тому та брали активну участь в атестаційному процесі.

Чисельність експертних рад визначається президією ВАК України. Голова експертної ради не може бути одночасно головою спеціалізованої вченої ради.

Термін дії експертної ради становить три роки, внаслідок процедури ротації склад експертної ради оновлюється не менше ніж на половину.

Загальний строк безперервної роботи експерта та голови ради в складі ради не повинен перевищувати двох термінів.

Діяльність експертної ради регламентується положенням про експертну раду, що затверджується ВАК України.

Стаття 15. Спеціалізовані вчені ради

Спеціалізовані вчені ради – основна ланка системи атестації наукових та науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації, яка здійснює комплексну оцінку наукового рівня дисертаційних досліджень, поданих до захисту, визначає їх наукову новизну, практичну цінність та відповідність до вимог цього Закону, приймає рішення щодо присудження наукових ступенів доктора філософії та доктора наук.

Спеціалізовані вчені ради утворюються за рішенням ВАК України у вищих навчальних закладах III-IV рівня акредитації, науково-дослідних, науково-технічних установах та інших організаціях, що проводять фундаментальні та прикладні наукові дослідження (далі – вищі навчальні заклади, наукові установи), за клопотанням центральних органів виконавчої влади, Національної академії наук України, Академії медичних наук України, Української академії аграрних наук, Академії педагогічних наук України, Академії правових наук України, Академії мистецтв України.

Якщо спеціалізовані вчені ради у своєму складі за науковою спеціальністю мають шість і більше докторів наук, які працюють за основним місцем роботи в установі, при якій створено раду, то рішення таких рад щодо присудження наукових ступенів доктора філософії та доктора наук є остаточними. У такому випадку президія ВАК України приймає рішення про видачу відповідного диплома без рекомендації експертної ради ВАК України.

ВАК України залишає за собою право вибіркового контролю з боку експертних рад атестаційних справ та дисертацій, захист яких проходив у таких спеціалізованих вчених радах.

Рішення спеціалізованих вчених рад, які у своєму складі за науковою спеціальністю мають менше шести докторів наук, мають бути підтверджені експертними радами ВАК України та затверджені президією ВАК України.

Спеціалізовані вчені ради, які не мають статусу автономних, керуються у своїй роботі цим Законом, законодавчими та іншими нормативно-правовими актами в установленому порядку.

У разі, коли встановлено, що експертизу дисертацій проведено не якісно, а висновок спеціалізованої вченої ради недостатньо аргументований або порушено вимоги нормативно-правових актів з питань присудження наукового ступеня доктора наук чи доктора філософи, ВАК України готує проект атестаційного висновку щодо скасування рішення ради про присудження наукового ступеня, який подається на розгляд президії ВАК України.

Скасування президією ВАК України рішення спеціалізованої вченої ради щодо дисертаційної роботи тягне за собою вжиття відповідних заходів аж до зупинення діяльності ради на строк, що встановлюється ВАК України.

Порядок утворення, функціонування і діяльності спеціалізованих вчених рад визначається положенням про ради, яке затверджує ВАК України.

Стаття 16. Вчені (наукові, науково-технічні, технічні) ради наукових установ та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації

Вчені (наукові, науково-технічні, технічні) ради затверджують теми дисертацій здобувачів наукових ступенів, їх наукових керівників (консультантів), здійснюють наукову і науково-технічну оцінку результатів науково-дослідних робіт, у межах своєї компетенції розглядають питання про присвоєння вчених звань старшого наукового співробітника, доцента і професора.

На підставі рішення вченої (науково-технічної, технічної) ради вищого навчального закладу або наукової установи президія ВАК України та атестаційна колегія МОН України приймають рішення про видачу відповідного атестата згідно з порядком присвоєння вчених звань.

Стаття 17. Офіційні опоненти

Офіційні опоненти – це вчені, які мають високу наукову кваліфікацію, спеціальні знання і безпосередньо здійснюють незалежну наукову експертизу дисертаційних робіт та несуть персональну відповідальність за достовірність та обґрунтованість висновків експертизи. Процедура призначення офіційних опонентів, їх права та обов’язки визначаються порядком присудження наукових ступенів.

Стаття 18. Науково-громадські ради

При ВАК України та при МОН України діють Науково-громадські ради – дорадчі органи, які узагальнюють існуючу практику атестації вчених вищої кваліфікації та вносять пропозиції щодо поліпшення атестаційного процесу.

Склад та діяльність Науково-громадської ради регламентуються положенням про Науково-громадську раду при відповідному центральному органі виконавчої влади, яке затверджується керівником цього органу.

Розділ IV. МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО

Стаття 19. Державна політика щодо міжнародного співробітництва у галузі атестації наукових кадрів

Держава сприяє міжнародному співробітництву у галузі атестації наукових кадрів і здійснює заходи щодо розвитку та зміцнення взаємовигідного міжнародного співробітництва у цій галузі в рамках двосторонніх і багатосторонніх міжнародних договорів і угод. Державну політику щодо міжнародного співробітництва у галузі атестації здійснюють ВАК України та МОН України.

Стаття 20. Основні напрями міжнародного співробітництва

Головними напрямами міжнародного співробітництва у галузі атестації наукових кадрів є: підготовка угод про співробітництво у галузі атестації та взаємного визнання документів про наукові ступені;

участь у міжнародних конференціях, симпозіумах, конгресах та інших заходах; присудження наукових ступенів та присвоєння вчених звань громадянам інших країн; визнання іноземних документів про наукові ступені.

Стаття 21. Визнання іноземних документів про наукові ступені

Визнання іноземних документів, що засвідчують присудження наукових ступенів, здійснюється ВАК України відповідно до законодавства України, нормативно-правових актів з питань атестації, міжнародних угод та конвенцій.

Власники дипломів про наукові ступені, виданих уповноваженими органами атестації інших країн, набувають прав, що передбачені для власників відповідних документів, виданих в Україні, лише після проходження процедури їх визнання, встановленої ВАК України.

Стаття 22. Присудження наукових ступенів громадянам інших країн

Громадяни інших країн, які підготували дисертаційні роботи на основі наукових досліджень, виконаних в наукових установах України та інших країн, можуть подавати їх до спеціалізованих вчених рад України на здобуття наукових ступенів за умови виконання вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів з питань атестації.

Розділ V. ОСОБЛИВІ ПИТАННЯ АТЕСТАЦІЙНОГО ПРОЦЕСУ

Стаття 23. Розгляд апеляцій

На рішення спеціалізованих вчених рад щодо присудження (позбавлення) наукових ступенів здобувачі та інші особи можуть подати апеляцію (оскарження рішення) до відповідної спеціалізованої вченої ради або до ВАК України.

На відповідні рішення ВАК України, пов’язані з присудженням (позбавленням) наукових ступенів і вчених звань, здобувач може подати апеляцію до ВАК України. У цьому випадку ВАК України створює апеляційну комісію із залученням фахівців відповідної галузі науки.

Порядок розгляду апеляції визначається порядком присудження наукових ступенів і присвоєння вчених звань.

Стаття 24. Позбавлення наукових ступенів і вчених звань

Особи, яким присуджено наукові ступені і присвоєно вчені звання, можуть бути позбавлені цих ступенів і звань у випадку виявлення грубих порушень процедури їх присудження та присвоєння або порушення наукової етики (наявність текстових запозичень без посилання на джерело, фальсифікація результату досліджень тощо) на основі клопотання спеціалізованих вчених рад та вчених рад, що подали атестаційні справи.

Розгляд питання про обґрунтованість присудження наукових ступенів і присвоєння вчених звань, стосовно яких рішення прийняті понад десять років тому, органами атестації не проводиться, за винятком виявлення текстових запозичень, використання ідей, наукових результатів і матеріалів інших авторів без посилання на джерело.

Процедура позбавлення наукових ступенів і вчених звань регламентується порядком присудження наукових ступенів та присвоєння вчених звань.

Розділ VI. ФІНАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ СУБ’ЄКТІВ АТЕСТАЦІЙНОГО ПРОЦЕСУ

Стаття 25. Бюджетне фінансування

Держава забезпечує бюджетне фінансування діяльності центральних органів виконавчої влади, які є суб’єктами атестаційного процесу, та видатки на оплату праці за проведення наукової експертизи відповідно до законів України та актів Кабінету Міністрів України.

Оплату видатків, пов’язаних з діяльністю спеціалізованих вчених рад, здійснюють наукові установи чи вищі навчальні заклади, в яких вони утворені.

Розділ VII. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

Даний Закон набуває чинності через шість місяців після його опублікування.

До приведення законодавчої та нормативно-правової бази у відповідність до цього Закону закони та нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Кабінету Міністрів України у тримісячний термін привести свої нормативно-правові акти у відповідність з цим Законом.


Джерело: Бюлетень Вищої атестаційної комісії України. – 2008. – № 8. – С.3-9.

Концепція розвитку НАН України на 2014-2023 роки
Мапа сайту
Розширена мапа сайту
Новини та події
Присуджено Державні премії України в галузі науки і техніки 2020 року
Запрошуємо на міждисциплінарний семінар Обрії науки
Світлої пам'яті Григорія Семеновича КІТА
Погода

волог.:

тиск:

вітер:

волог.:

тиск:

вітер:

волог.:

тиск:

вітер:

волог.:

тиск:

вітер:

волог.:

тиск:

вітер:

Календар
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Західний науковий центр
Національної академії наук України та
Міністерства освіти і науки України
79007, м. Львів, вул. Матейка 4
e-mail: zncnan@mail.lviv.ua, znc@ukrpost.ua
Тел./факс: (032) 297-07-74